• Лекція, прочитана Іваном Козленком в рамках Семінару культурної критики та репортажу "Культура 3.0"
    «Анничка» має багато спільних членів знімальної групи із «Тінями» і «Камінним хрестом» (передусім серед акторів), але найголовнішим є те, що як і у тих двох фільмах, її дія відбувається у Гуцульщині, і в фільмі ми зтикаємось із детальним висвітленням традиційного народного мистецтва і обрядів (автори активно вживали існуючи традиційні будівлі і народні строї, досягаючи етнографічної автентичности, але без присмаку екзотизування).
    Попри те, що Людина з кіноапаратом Дзиґи Вертова належить до найбільш коментованих фільмів світового кіно, місце цього твору в контексті міжнародного художнього аванґарду надалі залишається нез’ясованим. Досліджуючи контекст цього фільму, переважна більшість коментаторів обмежується паралеллю з роботою Вальтера Руттмана Берлін. Симфонія великого міста, відносячи обидва фільми до квазіжанру міської симфонії. Існують, звісно, більш витончені аналогії, як-от зі стрічкою Кінооператор Бастера Кітона, яку можна було б вважати...
    Олесь Гончар порівнював Івана Кавалерідзе з титанами Відродження і писав: «Замість тоталітарних пам’ятників зійдуть на п’єдестали справжні художні шедеври, що їх свого часу пропонували Олександр Архипенко та Іван Кавалерідзе». Кавалерідзе одним із перших в українському кіномистецтві намагався знімати історичні фільми не лише про революційну, але й про дореволюційну Україну, одним із перших почав працювати в жанрі «радянської кіноопери», одним із перших сподівався зняти перший український звуковий художній фільм...
 
Кіноархів
 
 
 
Кінолабораторія
 
 
 
Бібліотека
 
 

Партнери