Довженко-Центр


 

Національний центр Олександра Довженка (Довженко-Центр) – найбільший кіноархів України, в якому зберігається більше 5000 найменувань художніх, документальних, анімаційних українських та закордонних фільмів та тисячі архівних документів з історії українського кіно. 

 

Заснований у 1994 році на базі найбільшої за часів СРСР української кінокопіювальної фабрики (заснованої в 1948 році), Довженко-Центр сьогодні – одна з найдинамічніших культурних інституцій України з широким міжнародним представництвом у кіногалузі.  

 

Довженко-Центр об’єднує сучасне фільмосховище з системою клімат-контролю, єдину в Україні кінокопіювальну лабораторію, Музей кіно, паперовий кіноархів, медіа теку та власне видавництво й здійснює збереження, популяризацію, дослідження та поширення національної кіноспадщини в Україні та закордоном.

 

В 2015 році розпочато трансформацію індустріальних будівель Центру, їх перетворення в відкритий публічний простір, для чого на базі Центру засновано арт-кластер, що об’єднує низку громадських ініціатив в сфері сучасного мистецтва – театру, музики, книговидання тощо. Відтоді Довженко-Центр також працює як популярний майданчик для проведення концертів та перформансів.

 

Центр є єдиним членом Міжнародній федерації кіноархівів (FIAF) в Україні й у своїй діяльності орієнтується на успішний досвід західних кіноінститутів, як-то британський BFI, EYE Film Institute в Амстердамі, Cinémathèque Française, Каталонська фільмотека тощо. 

 

Місія Довженко-Центру полягає в розробці нових поглядів на конвенційну історію кіно та історію як таку, дослідженні трансформації національної пам’яті, рефлексії художніх та історичних процесів засобами кіно. 

 

Звіт про фінансовий стан на 30 червня 2017 року

 

Звіт про фінансовий стан на 31 березня 2017 року

 

Звіт про фінансовий стан на 31 грудня 2017 року