28.03.2016 — 29.03.2016

18:00             22:00

«Кінематографічна ревізія Донбасу» на Docudays UA

Фотогалерея

1-4 з 4

На Міжнародному фестивалі документального кіно Docudays UA Центр Довженка презентуватиме видання «Кінематографічна ревізія Донбасу» та забутий резонансний фільм про шахтарські страйки часів Перебудови.

 

28 березня, 18:00 в межах фестивальної майстерні Docu/Клас відбудеться презентація видання «Кінематографічна ревізія Донбасу». Адреса: Будинок кіно, вул. Саксаганського, 6.

 

 Подія у Facebook: https://www.facebook.com/events/813374258773171/

 

«Кінематографічна ревізія Донбасу» – нове видання Національного центру Олександра Довженка, створене за підтримки Державного фонду фундаментальних досліджень.

 

«Кінематографічна ревізія Донбасу» є чи не першою спробою дослідити місце прикордонного Донбаського регіону в історії українського кінематографу. Розділи книги досліджують масив українських радянських фільмів, локацією яких були прикордонні Донецька та Луганська області та аналізують механізми репрезентації Донбасу в рамках радянських ідеологічних матриць і міфів.

 

На презентації видання в рамках Docudays UA можна буде дізнатися про:

– головні і другорядні ролі Донбасу в радянському кіно;

– ключові українські фільми про Донбас;

– проект «Культурфільм», у рамках якого деякі з цих фільмів можна буде побачити і проаналізувати разом із знавцями кіно;

– продовження дослідження, присвяченого репрезентації Донецької та Луганської областей в кіно, запланованого на 2016 рік;

– те, як отримати власний примірник видання.

 

Учасники та учасниці презентації:

– Люся Зоря, координаторка проектів Центру Довженка;

– Станіслав Мензелевський, начальник науково-програмного відділу Центру Довженка,

упорядник «Кінематографічної ревізії Донбасу»;

– Анна Онуфрієнко, кінознавчиня Центру Довженка, співавторка видання;

– Олександр Телюк, кінознавець Центру Довженка, співавтор видання;

– Катерина Яковленко, аспірантка Львівського національного університету імені Івана Франка, співавторка видання;

– Богдан Кияк, помічник директора Державного фонду фундаментальних досліджень.

 

29 березня, 18:00 в кінотеатрі «Ліра» за адресою вул. Велика Житомирська, 40 відбудеться показ фільмів «Страйк» та «Викид» – дві частини дилогії про страйки на Донбасі.

 

Подія у Facebook: https://www.facebook.com/events/817510888355563/

 

ЛИПНЕВІ ГРОЗИ / ИЮЛЬСКИЕ ГРОЗЫ

 

СТРАЙК

1989, УРСР, Укркінохроніка, ТО «Криниця», 82 хв.

 

ВИКИД

1991, УРСР, Укркінохроніка, ТО «Криниця», 75 хв.

 

Режисери та сценаристи: Анатолій Карась, Віктор Шкурін

Оператори: Віктор Кріпченко, Сергій Тимофєєв

Звукооператор: Юрій Расторгуєв

Музика: Олександр Сметана

Монтаж: Ніна Корольова

 

«Липневі грози» – дилогія про перші за довгий час масові протести в Радянській Україні. Дві частини дилогії «Страйк» і «Викид» присвячено двом безпрецедентним по масштабу хвилям шахтарських страйків у Донецьку в 1989 та 1990 роках відповідно. В цих історичних забастовках взяло участь кілька сот тисяч гірників. Самі події стали вагомим фактором в історії краху радянської комуністичної системи.

 

Протести на Донбасі розпочалися в липні 1989 року – було зупинено роботу понад ста шахт. Вже за тиждень після початку страйк шахтарів став предметом спеціального телевізійного звернення Міхаіла Горбачова. Представників страйкому було запрошено на переговори до Москви, де всі їхні вимоги було тимчасово задоволено. Паралельно з розгортанням забастовки та промовами гірняків на площі в Донецьку, автори фільму спостерігають злидарські умови життя шахтарів та важкі умови праці на шахті «Лідієвка».

 

Другий фільм дилогії «Липневі грози» розпочинається з аварії на шахті імені К. І. Поченкова у лютому 1990 року, внаслідок якої загинуло 13 гірників. Із часу літніх протестів реальна ситуація на шахтах фактично не змінюється, це призводить до другої хвилі шахтарських протестів у 1990–1991 роках. Серед гасел шахтарів цього разу з’являються політичні вимоги, наприклад, про декомунізацію влади та самостійність України. Представники шахтарів зустрічаються з комуністичними чиновниками, зокрема з останнім Першим секретарем ЦК КПУ Станіславом Губенко та Головою Ради Міністрів СРСР Ніколаєм Рижковим. Серпневий путч і остаточний розпад Країни Рад шахтарі Донбасу зустрічають в страйкомах.

 

Режисери фільму Анатолій Карась і уродженець Донеччини Віктор Шкурін у своєму фільмі з захопленням і тривогою вхоплюють історію зародження та розвитку шахтарського протестного руху. Камера Анатолія Кріпченка та Сергія Тимофєєва не може відірвати погляд від палких промов страйкарів та уважно фіксує еволюцію гасел протесту. В 1993 році Незалежна профспілка гірників, страйковий комітет Донецька та творче об’єднання «Криниця» висунула авторів «Липневих гроз» на присвоєння Шевченківської премії, яку вони зрештою і отримали.

 

З точки зору сучасного глядача, «Липневі грози» – безцінний документ епохи Перебудови. Насамперед ми бачимо перші промені пробудження сучасної політичної свідомості українців, які знайдуть своє продовження і в «Революції на граніті», і в «Україні без Кучми», і в двох новочасних Майданах. Та і здобуття Україною Незалежності, 25 річниця якого відзначається цього року, стала наслідком громадських протестів подібних до зображених в «Липневих грозах». Крім того, важко буде уникнути аналогій із останніми історичними подіями в Україні. Так, серед учасників колізій страйку в фільмі можна зустріти кількох персонажів недавнього українського політикуму – колишніх нардепів Юрія Болдирєва і Петра Симоненка. Цікавим є і те, що більшість подій фільму розгортаються на площі перед обласним комітетом партії – тією самою будівлею, де до 2014 року розташовувалася Донецька ОДА, з захоплення якої взяв свій початок проект «ДНР».


Останнi події