05.10.2016 — 12.11.2016

18:30             18:30

КІНОЛЕКТОРІЙ КУЛЬТУРФІЛЬМ: FEMME MUTE

Фотогалерея

1-4 з 9

17 жовтня в Національному центрі Олександра Довженка розпочинається новий цикл кінолекторію КУЛЬТУРФІЛЬМ: Femme Mute. Осінню серію лекцій і кінопоказів присвячено образу жінки в кінематографі 1920-х – початку 1930-х років.

У рамках циклу лекцій і музичних кіноперформансів, які пройдуть у жовтні-листопаді, запрошені кінознавчині та дослідниці спробують відповісти на питання, чи був сформований «жіночий погляд» на жінку у тогочасних візуальних медіа, та чи отримала вона свій голос у кіно та суспільстві через 120 років після появи першої жінки на екрані.

КУЛЬТУРФІЛЬМ – традиційна кінолекційна освітня програма Центру Довженка, формат якої виходить за рамки академічної кіноосвіти, розглядаючи кіно в його соціальному, культурному та історичному вимірах. Ця міждисциплінарна ініціатива поєднує сінефільський досвід з аналітичним – тематичні ретроспективи фільмів із їх критичним осмисленням у форматі лекцій українських та іноземних кінознавців, істориків, філософів і дослідників культури.

Проект Femme Mute досліджує репрезентацію жінки в українському кінематографі, аналізує, яким було і як змінювалось тогочасне бачення жінки, а також ставлення до ґендерного розподілу в суспільстві.

Проект КУЛЬТУРФІЛЬМ: Femme Mute відбувається за підтримки: Фонду Рози Люксембург в Україні / Rosa Luxemburg Stiftung.


Місце: Національний центр Олександра Довженка, вул. Васильківська, 1, метро Голосіївська
Вхід на всі заходи вільний
Facebook-подія: https://www.facebook.com/events/606016639578753/
Акредитація для преси: pr@dovzhenkocentre.org


Програма «Культурфільм: Femme Mute» на жовтень–листопад 2016 року:

17 жовтня, 18:30
Лекція: «Право на жінку – право на паранджу»
Лекторки: Марина Вороніна та Ольга Лабур
Показ: «Право на жінку» (1930) реж. Олексій Каплер
Музичний супровід: Дмитро Пруткін (DJ-set)

 

28 жовтня, 19:00
Показ: «Ордер на арешт» (1926) реж. Георгій Тасін 

Музичний супровід: гурт ВАГОНОВОЖАТЫЕ

 

18 листопада, 18:30

Лекція: «Тілесна мова зірок екрану до і після 1917 року»
Лекторка: Оксана Булгакова 

20 листопада, 17:00

Лекція: «Щасливий перформативний шлюб комунізму та фемінізму в СРСР»
Лекторка: Ірина Жеребкіна
Показ: «Джальма» (1928), реж. Арнольд Кордюм
Музичний супровід: Ганна Брижата


---------------------------------------------------------------------------------------------------------------


17 жовтня, 18:30, Національний центр Олександра Довженка (вул. Васильківська, 1)

Лекція: «Право на жінку – право на паранджу»
Лекторки: Марина Вороніна та Ольга Лабур
Показ: «Право на жінку» (1930) реж. Олексій Каплер
Музичний супровід: Дмитро Пруткін (DJ-set)

Під час своєї доповіді Марина Вороніна розповість про витоки радянського фемінізму, важливим аспектом якого була профорієнтація жінки. На лекції ви дізнаєтеся, як жінки здобували медичну освіту до і після революції, чим у 1920-1930-х роках була біографія людини – формальністю чи стратегією виживання. На прикладі тандему Олексія Каплера і Миколи Бажана слухачам розкриють нюанси творчості/конʼюнктури за часів тоталітаризму.

У своїй частині лекції Ольга Лабур запропонує спробу історичної, ідеологічної і психологічної реконструкції «духу часу» фільму «Право на жінку». Дослідниця розгляне опозиції «прогресивний»/«відсталий», «рівноправ’я»/«нерівність», «емансипований»/«дискримінований» як політичні інструменти та мовні практики. І, зрештою, розповість про долю фільму після його виходу на екрани, механізми історичної пам'яті та спеціфіку політичної кон'юнктури.

Марина Вороніна – членкиня правління Української асоціації дослідників жіночої історії, кандидатка історичних наук, доцентка кафедри Історії Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди. Живе і працює у Харкові. З 2000 року досліджує жіночу та ґендерну проблематику в межах історичної антропології. Наукові зацікавлення: гендерна політика радянської влади у 1920-30-х рр., розвиток жіночого руху на початку ХХ ст.

Ольга Лабур – віце-президентка УАДЖІ, кандидатка історичних наук, доцентка, працює на кафедрі історії факультету соціології і права Національного технічного університету України «Київський політехнічний університет», заступниця директора з міжнародних зв'язків Українського центру гендерної освіти при НТУУ «КПІ». Сфера наукових зацікавлень - джерелознавство та історіографії жіночої історії ХХ століття, зокрема перших десятиліть радянської влади в Україні.

ПРАВО НА ЖІНКУ
УСРР, Українфільм (Київ), 39’
Сценаристи: Олексій Каплер, Микола Бажан
Оператор: Владімір Окуліч
У ролях: Тетяна Златогорова, Володимир Сокирко, Іван Скуратов, Тетяна Мухіна


«Право на жінку» – рідкісний приклад урбаністичного кіно в ігровому жанрі, сценарій до якого Каплер написав спільно з редактором революційного для свого часу журналу «Кіно», перекладачем і поетом-авангардист Миколою Бажаном.
Головна героїня одного дня вирішує змінити патріархальний устрій своє сім’ї – вона залишає чоловіка і разом із малолітнім сином вирушає до міста навчатися в медичному інституті. Активне студентське життя виявляється не простим із дитиною на руках. Трагічна доля сина лише переконує жінку йти далі обраним шляхом – вона стає професійним лікарем і рятує життя вже інших дітей.
Дмитро Пруткін – київський діджей та музичний колекціонер, який під час першої події КУЛЬТУРФІЛЬМ: Femme Mute візьме на себе роль тапера, але в сучасній інтерперетації.

 

 

 

28 жовтня, 19:00Національний центр Олександра Довженка (вул. Васильківська, 1)

 

Показ: «Ордер на арешт» (1926) реж. Георгій Тасін 
Музичний супровід: гурт ВАГОНОВОЖАТЫЕ

 

ОРДЕР НА АРЕШТ                                                        

 

1926 УСРР, ВУФКУ (Ялта) , 84 хв.

Режисер: Георгій Тасін

Сценарист: Соломон Лазурін

Оператор: Альберт Кюн

Художник: Володимир Баллюзек

У ролях:  Віра Варецька, Хайрі Емір-заде, Алік Ліговецький, М. Кутузов, Ніколай Панов, Шорохова

 

«Червоні» залишають місто, голова ревкому Сергій Каргальський просить свою дружину Надію залишитися і переховати у себе таємний пакунок з документами. «Білі» входять в місто і одразу з’являються з обшуком на порозі Надії.

 

Пакунок не знайдено, однак Надію заарештовують. «Білий» офіцер контррозвідник довго допитує її в садибі-штабі. Однак Надія твердо мовчить і сумлінно приховує місце знаходження пакунка, попри шантаж і загрози її сину, чоловіку і навіть глузду.

 

«Ордер на арешт» є фактично першим українським радянським фільмом, який тематизує традиційне мовчання жінки. Надію силують говорити, однак саме через навик мовчання вона протистоїть раціональному світові чоловіків і війни.

 

Допит Надії Карагальскої перетворюється на радянський аналог судового процесу з «Пристрастей Жанни Д’Арк», які Карл Теодор Дреєр зніме через два роки після фільму Тасіна. Тому попри свою розважальну ауру з шпигунськими перевтіленнями, психологічними тортурами та романтикою революційних комітетів, «Ордер на арешт» є в той же час роздумом про емансипацію жінки та її роль в історичних та соціальних процесах громадянських війн.

 

«ВАГОНОВОЖАТЫЕ – це досвідчена команда працівників трамвайного депо, які випадково виявили в салоні забутий кимось із пасажирів семплер і мікрофон. Гітара і барабани у них вже були. З тих пір їх майже не бачили в ремонтних боксах. Вони складають, записують і подорожують. Пропагують електронну екологію».

 

Український музичний гурт у 2013 році заснував фронтмен дніпропетровського гурту "И друг мой грузовик" Антон Слепаков та гітарист Валентин Панюта, в минулому учасник гурту "Lюк".

 

Музиканти виступали на фестивалях Атлас Вікенд, "Джаз Коктебель", Республіка фест, Mirium Music Festival та інших. Жанри: electronic rock, IDM, spoken word. Учасники гурту: Антон Слепаков, Валентин Панюта, Станіслав Іващенкою.

 

18 листопада, 18:30CLOSER (Київ, вул. Нижньоюрківська, 31)
Лекція: «Тілесна мова зірок екрану до і після 1917 року»
Лекторка: Оксана Булгакова


У рамках завершальної лекції осіннього циклу освітньої програми Центру Довженка «Культурфільм» Оксана Булгакова розповість про специфіку тілесної мови дорадянських і радянських зірок екрану, яка в фільмах 1910-20-х років доходить до нас через призму естетики натуралізму, декадансу й орієнталізму. Фільм, що виник як механічний спосіб аналізу тілесних рухів, зберігає на початку століття жести театральної мелодрами, передаючи емоції через умовний код знаків. Водночас екран розробляє жестову диференціацію відповідно до соціальних ознак. Зміну тілесної поведінки героїні вписано в роман кар'єри або падіння. Після революції ці різні моделі тілесної мови набувають несподіваних поєднань.


Оксана Булгакова – професорка кінознавства, Johannes Gutenberg University (Німеччина), авторка низки книжок про радянський і німецький кінематограф («Сєргєй Ейзенштейн: Три Утопії. Архітектурні проекти для теорії кіно», 1996; «Пригоди доктора Мабузе в країні більшовиків», 1995; «Сєргєій Ейзенштейн. Біографія», 1998; «Фабрика жестів», Москва 2005 тощо) режисерка фільмів («Сталін – це», 1993; «Дівчинка, яка поцілувала Сталіна»,1995; «Багатогранність Сєргєя Ейзенштейна», 1998), кураторка виставок, викладач Університету Гумбольдта та Вільного університету (Берлін), Стенфордського університету та Міжнародної школи кіно в Кельні. У 2012- 2013 Оксана Булгакова отримала стипендію в Стенфордському центрі гуманітарних наук на роботу над книгою «Голос і сліди часу: Російський архів вокальної пам'яті».

 

20 листопада, 18:30, Національний центр Олександра Довженка (вул. Васильківська, 1)

Лекція: «Щасливий перформативний шлюб комунізму та фемінізму в СРСР»
Лекторка: Ірина Жеребкіна
Показ: «Джальма» (1928), реж. Арнольд Кордюм
Музичний супровід: Ганна Брижата

Під час лекції Ірина Жеребкіна на прикладі головної героїні фільму «Джальма» розгляне образ радянської української феміністки, а також розповість про традицію радянського фемінізму після 1917 року, який визначався перфомативним поняттям гендеру, що, на відміну від західної феміністичної теорії, описується не через біологічний есенціалізм, а через формування зв'язку статі з соціальними статусами і ролями. В умовах декомунізації в сучасній Україні, коли всі біди країни вважаються зумовленими її радянським минулим, у фільмі «Джальма» ми бачимо практики прямої демократії в українському селі.

Ірина Жеребкіна – доктор філософських наук, професор кафедри теорії культури та філософії науки; директор Харківського центру гендерних досліджень (з 1994); завідуюча лабораторією гендерних досліджень кафедри теорії культури і філософії науки (з 1996); Директор Міжнародного інституту літніх шкіл з гендерних досліджень у Форосі (з 1997); головний редактор журналу «Гендерні дослідження» (з 1998); Директор проекту «Університетська Мережа з гендерних досліджень для країн колишнього СРСР» (з 1998); член спеціалізованої вченої ради із захисту дисертацій з соціології в ХНУ ім. В.Н. Каразіна.

«ДЖАЛЬМА» (1928), реж. Арнольд Кордюм
50 хв., 1928, УСРР, ВУФКУ (Київ)
Сценарист: Арнольд Кордюм, Вадим Охріменко
Оператор: Ян Кравський, Юрій Тамарський
Художник: Василь Кричевський
У ролях: Лідія Островська-Кордюм, Іван Кононенко- Козельський, Микола Братерський, В. Крицький, Д. Любченко.

На Кавказі, серед мальовничих гір точиться партизанська війна між білими з дивізії Бічерахова і червоноармійцями. Чеченська дівчина Джальма знаходить в ущелині раненого українця Миколу. Вона рятує йому життя й допомагає одужати. Молоді люди закохуються і після перемоги більшовиків відправляються разом в Україну. Так Джальма потрапляє в традиційне українське село. Не всі радо вітають приїзд чужинки, так само, як і ініціативи Миколи з впровадження колгоспів і механізації села. Джальма опиняється в пастці релігійних, етнічних і патріархальних упереджень. Чи зможе дівчина знайти з неї вихід?

Одеситка Ганна Брижата, вона ж Bryozone та Anniebri, створює музику у жанрі флексі-хаус, поєднуючи електронні семпли, вокальні партії та несподівані ритми. Для проекту “Femme Mute” вона створила оригінальний саундтрек до фільму "Джальма", та презентуватиме свій музичний твір у Центрі Довженка під час події.

 

 

Національний центр Олександра Довженка – державний кіноархів художніх фільмів, що зберігає понад 5 000 найменувань кінотворів та є єдиним Асоційованим членом Міжнародної федерації кіноархівів (FIAF) в Україні

Останнi події