05.03.2018 — 05.03.2018

12:24             12:24

Публічний звіт Довженко-Центру за 2017 рік

Фотогалерея

1-4 з 10

2017 рік став етапним в розвитку Довженко-Центру: внаслідок системних реформ Центр перетворився на культурну інституцію не лише де-факто, але й де-юре. 2015 рік був роком стабілізації катастрофічного фінансово-економічного стану Центру, внаслідок чого впродовж року його вдалося перевести зі збиткового в прибуткове становище.

 

 Але структурні реформи інституції вдалося розпочати лише в 2016 році після призначення Міністерством культури 18 березня Івана Козленка генеральним директором Центру терміном на 5 років. Вони були спрямовані на реалізацію «Концепції реформування та розвитку Національного центру Олександра Довженка на 2016-2018 рр.», представленої експертній комісії Мінкультури на конкурсі на посаду генерального директора Центру 12 січня 2016 року.


Метою реформування Центру було заявлено «модернізацію та перетворення з індустріальної на культурну інституцію з одночасною монетизацією контенту.., утворенням  нової індустрії виробництва смислів, обміну інформації, сприянням розвитку креативних індустрій». Основними принципами реформування були названі постіндустріальність, ергономічність, ревіталізація, синергія та «залюднення» Центру.


Для імплементації концепції розвитку керівництвом Центру було ініційовано низку законодавчих актів, підтриманих Міністерством культури України та Держкіно, для створення сприятливих умов для розвитку державних кіностудій (до яких формально відноситься і Довженко-Центр). Зокрема, затверджений Урядом ще 2014 року пільговий режим для державних кіностудій, що дозволяв наступні 2,5 роки залишати 100% доходу від оренди приміщень (проти встановлених законом 30%) на розвиток підприємства, запрацював лише 17 червня 2015 року. На той час, до завершення його дії 31 грудня 2016 року залишалось лише 1,5 роки. За ініціативи Центру та за клопотанням Мінкультури Уряд пролонгував дію пільги до 31 грудня 2019 року постановою від 23 листопада 2016 р. № 930.


В 2017 році Центр також виступив активним учасником процесу підготовки проекту Закону України «Про державну підтримку кінематографії», який після низки редакцій та ветування, нарешті був підписаний Президентом. Законом встановлено обов’язок держави довічно зберігати всі національні фільми, а також ті, що мають безпосередній стосунок до України, на плівкових носіях, як це передбачено міжнародними регламентами кіноархівного зберігання (т.зв. «архівний пакет вихідних матеріалів фільмів»). Сфера кіноспадщини відтак регулюється статтею 17 Закону України «Про кінематографію». Цим же законом передбачено перетворення Довженко-Центру на Державний фонд фільмів, на виконання чого готується проект нового Статуту, що передбачатиме неприбутковий статус інституції.


Фінанси


В 2017 році фінансова підтримка Довженко-Центру з Державного бюджету України збільшилась з 3,8 до 5,0 млн. грн. Суттєво – майже вдвічі в порівнянні з 2015 роком – збільшились доходи від проведення заходів: 874 тис. грн. в 2016 та 807 тис. грн. в 2017 роках (детально див. «Звіт з проведених заходів за 2017 рік»). 546 тис. грн. доходу в 2017 році принесло Центру виробництво архівних пакетів вихідних матеріалів фільмів (друк фільмокопій для довічного зберігання в фільмофонді), що, однак, менше, ніж показник 2016 року (1 378 тис. грн.).

 

Значний дохід Центру в 2017 році принесла вторинна переробка металобрухту: 411 тис. грн. (88,2 тонни) від утилізації чорних та 52,5 тис. грн. від утилізації кольорових металів (134 тис. грн. та 46,6 тис. грн. в 2016 році відповідно). Цей показник, доволі дивний для культурної інституції, свідчить про модернізацію інфраструктури та ревіталізацію приміщень Центру. Але основним доходом Центру в 2016-2017 роках залишався дохід від оренди приміщень.


Водночас з прийняттям пільгового режиму для державних кіностудій, Постановою від 30 грудня 2015 р. № 1156 Уряд зобов’язав всі державні підприємства відраховувати до державного бюджету частину чистого прибутку (доходу) в обсязі 75%, а Постановою від 23 березня 2016 р. № 228 – ще  75% від решти прибутку – у вигляді дивідендів.


Таким чином, згенерувавши валовий дохід в обсязі 22,3 млн. грн. в 2017 та 21,1 млн. грн. в 2016 році, Центр показав чистий прибуток в 1,2 та 1,4 млн. грн. відповідно, сплативши дивідендів 0,9 та 1,0 млн. гривень в 2017 та 2016 роках.


Середня зарплата в Центрі зросла з 5 054 грн. в 2015 році до 8 820 грн. в 2016 році. В 2017 році середня заробітна плата склала 14 448 грн.

 

Повний звіт з проведених заходів за минулий 2017 рік доступний за посиланням.

 

Оренда


Впроваджений Урядом пільговий режим в галузі оренди нерухомого майна для державних кіностудій дозволив Центру згенерувати дохід від оренди в 2017 році в обсязі 15,8 млн. гривень (12,2 млн. чистого доходу без податків та компенсації за утримання орендованих приміщень) проти 14,2 млн. (11,5 млн. грн. чистого доходу) відповідно у 2016 році.


Водночас, було дотримано заявлений в Концепції розвитку принцип профільної оренди, що передбачає здачу в оренду приміщень лише культурним інституціям, спрямований на перетворення Центру в культурний кластер. Частка площ, зданих в оренду культурним інституціям, зросла з 0% в 2015 до 9,5% в 2016 та 20,5% в 2017 році (станом на лютий 2018). Це означає, що при майже незмінній удільній масі зданих в оренду приміщень в 2016 та 2017 роках (12 706 м² та 12 891 м² відповідно), якісний склад орендарів суттєво змінився. Були розірвані договори оренди з непрофільними орендарями в центральному корпусі №6, натомість вивільнені площі віддано в оренду культурним інституціям.  


Крім уже відомого арт-простору «Плівка» з концертним агентством «Ухо» та Бібліотекою красних мистецтв, «Інституції нестабільних думок», резидентами Центру в 2017 році стали книгарня «Довженко. Книги. Кава. Кіно», Центр незалежного театру Сцена 6, хореографічна майстерня Віктора Рубана та музична майстерня Дмитра Радзецького КОРА (договори оренди підписано в січні-лютому 2018), для котрих на 6 поверсі Довженко-Центру було створено нову інфраструктуру, яка перетворила індустріальні цехи на перформативні майданчики. Навесні в лобі Центру також відкриється кафе «Малевич».


Відтак, в 2017 році системно було вирішено питання з наявністю не використовуваних приміщень в Центрі: наразі вільних площ в інституції немає.

 

Фільмофонд


Системна робота з поповнення фільмофонду призвела до того, що станом на 01.01.2018 року в Центрі зберігається 51 677 одиниць зберігання фільмових матеріалів (проти 48 948 в 2016 році та 45 277 в 2015 році), що складають майже 5 000 назв фільмів (детальніше див. «Звіт з надходжень»).  

 

В 2018 році планується розпочати роботи з облаштування об’єкту цивільної оборони (бомбосховища), що перебуває на балансі Довженко-Центру, під сучасне фільмосховище з системами клімат-контролю. Передбачається, що інвестування проекту буде забезпечено приватним інвестором, з яким наразі ведуться переговори щодо етапів реалізації проекту. 

 

З повним звітом Фільмофонду ви можете ознайомитися за посиланням.

 

Інфраструктура


З серпня 2016 року в Довженко-Центрі не вщухали поточні ремонти, внаслідок яких відбулась системна зміна інфраструктури та інженерних мереж, що уможливило використання раніше занедбаних цехових приміщень площею понад 1000 м² під профільну оренду. На виконання пункту «Ревіталізація» Концепції розвитку Центру було здійснено: частковий ремонт (консервацію) фасаду будівлі, заміну ліфтових вузлів (запуск двох нових ліфтів), частковий ремонт трансформаторної підстанції та внутрішньої електричної мережі, повний ремонт (заміну) існуючої системи водопостачання та водовідведення, пожежогасіння, дощової каналізації (заміна 30% мереж), монтаж системи пожежної сигналізації (тепер охоплено до 75% площ). Запущено зональне автономне теплозабезпечення (2 електричні котельні 6 поверху), завершується монтаж системи теплопостачання Музею кіно (5 поверх). Майже завершено заміну віконних систем (наразі більше 95%), що дозволило герметизувати приміщення корпусу №6 та суттєво збільшити економію енергоресурсів.

 

Завершується ремонт приміщень Музею кіно (понад 1000м²), розпочато ремонтні роботи в лобі першого поверху. Невдовзі розпочнуться ремонтні роботи в приміщеннях новоутвореної Медіатеки та кінотеатральних залів.

 

Загалом поточних ремонтів в Центрі в 2017 році проведено на 4,2 млн. грн. (проти 5,4 млн. грн. в 2016 році). В результаті ремонтних робіт вивезено 785 тонн будівельного сміття (в 2016 – 610 тонн), та утилізовано 88,2 тонни брухту чорних металів (див. розділ «Фінанси»).

 

Структура


Сьогодні Центр – це заклад культури, державний фільмофонд України (аудіовізуальний архів), суб'єкт кінематографії та видавничої справи (видавництво), Музей кіно. Цей складний конгломерат функцій наразі регулюється низкою різних законів, в сфері дії котрих в новому Статуті Центру буде прописано унікальну збірну функцію Державного фонду фільмів України.


З 1 січня 2018 року в структурі Довженко-Центру утворено новий підрозділ – Медіатеку, який перебуває в зоні управління Креативного директора. В цей підрозділ перенесено суттєво переформатовану видавничу програму Центру. Медіатека, яка працюватиме як бібліотека, медіалабораторія, коворкінг, надасть відкритий доступ відвідувачам до всіх інформаційних ресурсів Центру, які відтак будуть оцифровані. Під розміщення медіатеки визначено приміщення площею 350 м² на другому поверсі Довженко-Центру.


Відтак, структура Центру (крім допоміжних служб) тепер складається з Фільмофонду (в складі Фільмосховища та Кінолабораторії), Музею кіно, Кіноархіву та Медіатеки.


В 2017 році було здійснено ремонт приміщень Кінолабораторії та релокацію обладнання. Лабораторію укомплектовано новим обладнанням хімічної лабораторії, змонтовано систему опалення. Наприкінці року в структурі Фільмофонду створено цифрову лабораторію, для роботи котрої закуплено архівний сканер D-Archiver Film Scanner з роздільною здатністю сканування зображення 2К.

 

Оптимізація


Відповідний розділ Концепції реформування та розвитку Центру передбачав: передачу житлового будинку, що перебуває на балансі Центру, в комунальну власність, розподіл земельної ділянки та переміщення фільмофонду в бомбосховище, що перебуває на балансі Центру.

За результатом консультацій керівництва Центру з мешканцями житлового будинку, ними розпочато процес створення ОСББ, на баланс котрого невдовзі буде передано будинок. Після проведення поточних ремонтів (відремонтовано дах, асфальтове покриття, очищено підвальні приміщення) будинок приведено в задовільний технічний стан.


Попри те, що за Статутом Центр був створений як заклад культури, від Київської кінокопіювальної фабрики він успадкував землі та будівлі промислового призначення, а основним видом діяльності інституції до 2016 року за ЄДРПОУ значився промисловий КВЕД «Тиражування звуко-, відеозаписів і програмного забезпечення». В 2015 році Центр розпочав роботи з приведення реєстраційних документів у відповідність до Статуту з відповідними юридичними змінами.


Основним видом економічної діяльності центру було визначено «Функціонування бібліотек і архівів», що відповідає як його фактичній, так і статутній діяльності зі збереження та популяризації національного кіно. Кіновиробничий комплекс було локалізовано на площах, що не перевищують 2,5% загальних площ приміщень, а площі громадського користування суттєво збільшено (фільмофонд, Музей кіно, Медіатека, зони спільного користування тощо). Це дало змогу зменшити податкове навантаження на інституцію, яке раніше дорівнювало навантаженню на промислові об’єкти, фабрики та заводи.


Центральний корпус №6 Центру переведено з категорії «будівлі промислових виробництв» в категорію «громадські нежитлові будівлі», що, разом з трансформаціями цього корпусу, націленими на його доступність для відвідувачів, уможливило його перетворення на культурний кластер.

З 2003 року в постійному користуванні Центру перебувала земельна ділянка площею 2,9946 га (акт на право постійного користування землею І-КВ №004967), успадкована Центром від Київської кінокопіювальної фабрики. З 14 будівель, розташованих на ній, лише 4 належали Центру, решта – приватним власникам, які право користування землею під своїми будівлями не оформляли, через що податок на землю за всю земельну ділянку, зокрема й ту частину, котрою не користувався, сплачував Центр. Це призводило до величезних і непосильних витрат, які в 2016 році склали 1,72 млн. грн. (45% загального обсягу державної фінансової підтримки Центру). Намір вирішення земельного питання був заявлений в Концепції реформування та розвитку Центру в 2016 році на конкурсі й схвалений конкурсною комісією.


На клопотання Центру рішеннями Київської міської державної адміністрації від 15.12.2016 року №1266 та від 16.02.2017 року №181 земельна ділянка площею 2,9946 га була поділена на 5 менших земельних ділянок, дві з яких, на котрих розташовувалось нерухоме майно приватних власників, повернуті Центром у власність міста. Загальна площа новоутворених земельних ділянок, що перейшли у постійне користуванні Центру за Рішенням КМДА від 26.06.2017 року №755 складає наразі 1,0539 га. Триває процес оформлення в оренду Центру земельної ділянки площею 0,0669 га, на якій розташований корпус 2-6, що перебуває на балансі Центру.


В ході поділу первинної земельної ділянки з цільовим призначенням землі «Промисловості, комерційного використанні та громадського призначення» (категорія «Землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення») цільове призначення новоутворених земельних ділянок було змінено на «Для будівництва та обслуговування будівель закладів культурно-просвітницького обслуговування» (категорія «Землі житлової та громадської забудови»), що нарешті відповідає статусу Центру як закладу культури та дозволило суттєво зменшити ставку земельного податку.

Поділ земельної ділянки та зміна цільового призначення землі уможливили зменшення витрат на сплату податку на землю з 1,72 млн. грн. в 2016 до 0,758 млн. грн. в 2017 році. Слідом за поділом земельної ділянки розпочався процес поділу каналізаційних та електричних мереж, що має суттєво зменшити витрати Центру на їх утримання та експлуатацію.


За розташованими на нових земельних ділянках, що перебувають в постійному користуванні Центру будівлями (корпус 6, корпуси 2 та 2-6, бомбосховище) закріплено право власності держави в особі Міністерства культури України, про що внесено відомості в відповідні реєстри: Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та Єдиний реєстр об’єктів державної власності щодо державного майна.  

Таким чином в 2017 році Центр перетворився на культурну інституцію не лише де-факто, але й де-юре.


Останнi події