28.06.2018 — 30.06.2018

18:00             18:00

НІМІ НОЧІ. Повернення

Фотогалерея

1-4 з 11

Єдиний в Україні фестиваль архівного кіно «НІМІ НОЧІ» пройде в Києві та Одесі з 28 по 30 червня.


Цьогоріч фестиваль проходитиме водночас у двох містах країни – в Києві в Довженко-Центрі, фільмофонд котрого зберігає найповнішу в Україні збірку німого кіно, та в Одесі на новій локації – в «Зеленому театрі». До створення музики до німих картин, окрім відомих музикантів, долучаться також композитори-переможці першої в Україні навчальної програми для кінокомпозиторів Envision Sound, яку Довженко-Центр провів з ініціативи та за підтримки Британської Ради в січні 2018 року.

 

Протягом трьох фестивальних днів музиканти з України та зарубіжжя озвучать вісім німих стрічок із міжнародних та українських кіноархівів. У програмі фестивалю – дві світові репрем’єри українських фільмів, які тривалий час вважались втраченими та дві унікальні стрічки, створені за участі українських кіномитців-емігрантів. Двоє з них – легендарний австрійський, а згодом американський театральний та кіноактор Александр Ґранах та одна з найбільших зірок німецького кіно першої половини 1920-х років Ксенія Десні – стануть титулами сетів цьогорічного фестивалю поруч з Ліліан Ґіш, американською кінодівою з 75-літньою екранною біографією.  

 

Цьогорічна субназва фестивалю «Повернення» символізує водночас неймовірне повернення двох українських німих фільмів, дивом вцілілих в архівах двох найбільш постраждалих в результаті Другої світової війни держав, символічну репатріацію та включення в культурний обіг непересічних постатей європейського та світового кіномистецтва, змушених покинути Україну маже сто років тому внаслідок війн та революцій, та повернення самого фестивалю в Одесу, місто, де він був започаткований 9 років тому.  

 

Один із перших повнометражних українських наукових фільмів «Людина і мавпа» (реж. Андрій Вінницький, 1930) дослідники Довженко-Центру віднайшли в японському Національному кіноархіві під час архівних пошуків і дослідження зв'язків ВУФКУ (Всеукраїнського фото кіноуправління – державної кінематографічної організації, яка діяла в період з 1922 по 1930 роки) із закордонною кінопрокатною системою. Культурфільм, що ілюструє теорію Дарвіна про еволюцію видів, наживо озвучить група Ptakh_Jung – дует електронного продюсера Антона Дегтярьова (Птах) та гітариста-експериментатора Володимира Бабушкіна (Юнг).

 

Зняту в Одесі учнем Леся Курбаса Хананом Шмаїним сатиричну комедію «Свині завжди свині» (1931), яка вважалася втраченою, в 2015 році в Федеральному архіві Німеччини знайшов російський кінодослідник Пьотр Багров. Роком пізніше зусиллями Посольства України в Німеччині фільм було повернуто в Україну. Одну з небагатьох вцілілих українських німих кінокомедій буде показано із музичним супроводом фронтмена головного панк-гурту країни «Хамерман Знищує Віруси» Альберта Цукренка.

 

Німецька кінодіва з України Ксенія Десні, уродженка містечка Остер на Київщині зійде на екрани в одній із небагатьох уцілілих романтично-пригодницьких драм свого часу популярного німецького режисера Йоханнеса Ґутера «Вежа мовчання» (1925). Разом з гуртом Sed Contra Ensemble фільм, відреставрований Friedrich-Wilhelm-Murnau-Stiftung, озвучить фіналіст Envision Sound Сергій Леонтьєв, композитор, член Асоціації електроакустичної музики України.

 

Своєрідною репрем’єрою стане показ відреставрованої Данським кіноінститутом драми «Ад’ютант царя» (Der Adjutant des Zaren, 1929) франко-німецького режисера з колишнього Катеринослава Володимира Стрижевського. Головну роль у фільмі виконав зірка російського німого кіно, експресивний Іван Мозжухін, а серед акторів другого плану – галичанин Александр Ґранах, що згодом уславився в Голлівуді. Фільм озвучить український композитор, звукорежисер та фіналіст школи Envision Sound Роман Вишневський.

 

Британське німе кіно буде представлено робітничою лав-сторі класика Ентоні Асквіта «Підземка» (Underground, 1928). Завдяки майстерній реставрації фільму Британським кіноінститутом, його було повернено на великі екрани в 2009 році. Фільм демонструватиметься з оригінальним саундтреком азербайджанського композитора, фіналіста проекту Envision Sound Азера Гаджіаскерлі. Виконавців музики буде оголошено додатково.

Музу Девіда Ґріффіта Ліліан Гіш київські глядачі зможуть побачити в американській стрічці «Вітер» (The Wind, 1928) шведського режисера Віктора Шьострьома, в подальшому – виконавця ролі професора Ісака Борга в Бергманових «Суницях» (1957). Фільм озвучить київський квартет нової музики «Supremus».

 

В рамках київської програми фестивалю відбудеться ексклюзивний показ відреставрованої Довженко-Центром драми «Вітер з порогів» (1929) режисера Арнольда Кордюма. Головну роль у фільмі зіграв корифей українського театру Микола Садовський (Тобілевич). Змонтована в авангардистській манері стрічка розповідає про будівництво Дніпрогесу та торкається антигуманістичних наслідків індустріальних перетворень. Фільм глядачі побачать у супроводі одеського колективу Artokrats, який працює на стику мінімалізму з академізмом.

 

У той же час в Одесі вперше покажуть психологічний трилер Віктор Туріна «Ордер на арешт» (1926) в живому музичному прочитанні гурту «Вагоновожатые». Попри дещо розважальну ауру з шпигунськими перевтіленнями, психологічними тортурами та романтикою революційних комітетів, «Ордер на арешт» є в той же час роздумом про роль жінки в історичних процесах громадянських війн.

 

Програма показів


КИЇВ

Довженко-Центр (вул. Васильківська, 1) 

 

28 червня

Людина і мавпа

УСРР, 1930

реж. Андрій Вінницький

Музика: Ptakh_Jung

 

Підземка (Underground)

Велика Британія, 1928

 реж. Ентоні Асквіт

Музика: to be announced

 

29 червня

Вітер (The Wind)

США, 1928

реж. Віктор Шострьом

Музика: Supremus

 

Ад’ютант царя (Der Adjutant des Zaren)  

Німеччина, 1929

реж. Володимир Стрижевський

Музика: Роман Вишневський

 

30 червня

Вежа мовчання (Der Turm des Schweigens)  

Німеччина, 1925

реж. Йоханнес Ґутер

Музика: Sed Contra Ensemble

 

Вітер з порогів

УСРР, 1929

реж. Арнольд Кордюм

Музика: Artokrats

 

Свині завжди свині

УСРР, 1931

реж. Ханан Шмаїн

Музика: Альберт Цукренко (ХЗВ)

 

ОДЕСА

Зелений театр (вул. Маразліївська, 34) 

 

28 червня

Ад’ютант царя (Der Adjutant des Zaren)  

Німеччина, 1929

реж. Володимир Стрижевський

Музика: Роман Вишневський

 

Свині завжди свині

УСРР, 1931

реж. Ханан Шмаїн

Музика: Альберт Цукренко (ХЗВ)

 

29 червня

Вежа мовчання (Der Turm des Schweigens)

Німеччина, 1925

реж. Йоханнес Ґутер

Музика: Sed Contra

 

Ордер на арешт

УСРР, 1926

реж. Георгій Тасін

Музика: Вагоновожатые

 

 

Квитки: https://concert.ua/ru/eventpage/nimi-nochi 

 

ОРГАНІЗАТОРИ: Довженко-Центр, Благодійний фонд імені Івана та Юрія Липів, продюсерська компанія «Арсенал».

 

ПАРТНЕРИ: Державне агентство України з питань кіно, Британська Рада в Україні, Goethe-Institut в Україні, Одеська міська рада.  

 

Проект реалізується за підтримки програми Culture Bridges, що фінансується Європейським Союзом та здійснюється Британською Радою у партнерстві з EUNIC

 

Архіви-партнери: DFI | Det Danske Filminstitut (Копенгаген); Friedrich-Wilhelm-Murnau Stiftung (Вісбаден); NFAJ | National Film Archive of Japan (Токіо); BFI | British Film Institute (Лондон). 

 

ЛЮДИНА І МАВПА 

 

УСРР, «Українфільм», 1930, 71 хв.

Режисери: Андрій Вінницький, Юзеф Мурін

Оператор: Йозеф Рона

Наукові консультанти: ЛєонідВоскрєсєнскій, д-р Соловйов

 

Один із перших повнометражних українських наукових фільмів «Людина і мавпа» (реж. Андрій Вінницький, 1930) дослідники Довженко-Центру віднайшли в японському Національному кіноархіві під час архівних пошуків і дослідження зв'язків ВУФКУ (Всеукраїнського фото кіноуправління – державної кінематографічної організації, яка діяла в період з 1922 по 1930 роки) із закордонною кінопрокатною системою.  

 

Під час світової репрем’єри фільму сучасний оригінальний саундтрек наживо представить гурт Ptakh_Jung. 

 

Німий науково-популярний фільм, покликаний чи не вперше проілюструвати теорію Дарвіна про еволюцію видів. Група мисливців у тропіках відловлює мавп. Утім, з благородною метою – заради науки. Відтак ідилічне життя цих тварин серед соковитої зелені і велетенських агав змінюється існуванням у Cухумському розпліднику за складною геометрією залізних ґрат, під пильними поглядами людей у білих халатах.  

 

Для роботи над фільмом до Сухумі відрядили українську знімальну групу об'єднання «Техфільм» (Українфільм), оснащену далекофокусними об’єктивами і новим винаходом оператора Йозефа Рони – рухливим штативом. Завдяки цьому обладнанню та інноваційній на той час ручній камері кінематографісти змогли зблизька стежити за пересуванням мавп, не порушуючи їхнього ритму життя. Уже в Києві фільм доповнили унікальними анімаційними кадрами, які наочно ілюструють схожість і відмінність мозку людини і мавпи. 

 

Доместикація, приборкання природних інстинктів не лише тварини, але й людини – один із провідних напрямів радянської науки. Якщо експерименти Павлова знайшли своє іронічне відображення в оповіданні «Собаче серце» Михайла Булгакова і більш серйозне – у фільмі Всєволода Пудовкіна «Механіка головного мозку» (1926), то досліди над умовними рефлексами мавп задокументував Андрій Вінницький у «Людині і мавпі». Лише через понад 30 років до цієї теми повернеться Фелікс Соболєв у своєму фільмі «Мова тварин», а студія  на той час уже матиме назву «Київнаукфільм».   

 

Тогочасна кінокритика згадує «Людину і мавпу» серед кращих зразків науково-популярного кіно. А режисер стрічки Андрій Вінницький через 16 років отримав Гран-прі за короткометражний науковий фільм «Сонячне плем’я» в спеціальній програмі Каннського кінофестивалю. Надано: National Film Archive ofJapan, Національний центр Олександра Довженка.

 

Надано: NationalFilmArchiveofJapan, Національний центр Олександра Довженка.

 

Ptakh_Jung – дует електронного продюсера Антона Дегтярьова (Птах) та гітариста-експериментатора Володимира Бабушкіна (Юнг), що створюють музику з абсолютно нетиповим для української сцени звучанням. Це поєднання сучасної класики, ембіенту, гранджу, нойзу та електроніки. Її справедливо можна назвати новітньою академічною музикою, бо кожна композиція Ptakh_Jung – це історія з потужною драматургією, симфонічною глибиною, і кінематографічним саспенсом.

 

ПІДЗЕМКА / UNDERGROUND 

 

Великобританія, British InstructionalFilms, 1928, 84 хв.

Режисер: Ентоні Асквіт

У ролях: БрайанАхерн, ЕліссаЛанді, СирілМакЛаґлен

 

Британське німе кіно буде представлено робітничою лав-сторі класика Ентоні Асквіта «Підземка» (Underground, 1928). Завдяки майстерній реставрації фільму Британським кіноінститутом, його було повернено на великі екрани в 2009 році. Фільм демонструватиметься з оригінальним саундтреком азербайджанського композитора, фіналіста проекту Envision Sound Азера Гаджіаскерлі. 

 

«Підземка» – унікальний кінодокумент, що розповідає про найстаріший у світі метрополітен через історію людських почуттів. Робітнича лав-сторі починається в глибинах лондонського метро, де дівчина знайомиться одразу з двома хлопцями, кожен із яких претендує на її увагу та симпатію. Але метро, з його штовханиною і швидкістю, стає не тільки місцем зустрічей, але й неуникних розставань та любовних драм.

 

У «Підземці» іронічно обігрується ще незвична для городян першої половини 20 сторіччя необхідність перебувати в дискомфортній близькості одне з одним; більш того, новий вид транспорту вимагає особливої тілесної мови, яку не так легко освоїти лондонцям і гостям міста, на чому й будується більшість комічних моментів фільму.       

 

Темрява кінозалу в фільмі римується з кадрами таємного підземного світу, його світлими й темними проявамиі,власне, з темрявою тунелю підземки, з якої от-от вихопиться поїзд – один із перших кінематографічних героїв. Сцени в метро нагадують вигадливу архітектуру підземного світу «Метрополіса» ФріцаЛанґа, знятого роком раніше. Майстерна реставрація фільму, здійснена Британським кіноінститутом у 2009 році, дозволила перевідкрити не лише фільм, а й творчість самого Ентоні Асквіта.

 

Надано: BFI (British FilmInstitute) за підтримки програми Culture Bridges, що здійснюється Британською Радою в Україні.

Азер Гаджіаскерлі – азербайджанський композитор, автор музики до 20 фільмів, у 2018 році став відкриттям першої освітньої програми для композиторів кіно Envision Sound, яку Довженко-Центр провів спільно з Британською Радою в Україні.  «Напевно один з найскладніших і найцікавіших проектів у моєму житті. «Підземка» здивувала мене діапазоном сюжетних поворотів і емоцій. Спершу почуваєшся у класичному фільмі початку ХХ століття, але невдовзі любов і романтика перетворюються на багатопланову драму. Найважче для мене було передати музикою ревнощі та помсту. Напевно один з найскладніших і найцікавіших проектів у моєму житті».

 

ВІТЕР / THE WIND

 

США, Metro-Goldwyn-Mayer, 1928, 95 хв.

Режисер: Віктор Шострьом

У ролях: ЛіліанҐіш, ЛарсГансон, ДоротіКамінґ, Монтегю Лав

 

Музу Девіда Ґріффіта Ліліан Гіш київські глядачі зможуть побачити в американській стрічці «Вітер» (The Wind, 1928) шведського режисера Віктора Шьострьома, в подальшому – виконавця ролі професора Ісака Борга в Бергманових «Суницях» (1957). Фільм озвучить київський квартет нової музики «Supremus». 

 

Молода Летті Мейс приїздить з Вірджинії на Дикий Захід погостювати до кузена на ранчо. Але в цьому краї безупинних північних вітрів і суворих порядків, де навіть чоловіки-ковбої втрачають надію і здоровий глузд, «маленькій міс» ще не раз доведеться випробовувати власну мужність.

 

Вітер у фільмі не тільки стихія, а й один із головних героїв – кінь-привид, що вселяє страх в серця людейі тварин у преріях. 

 

«Вітер» Шострьома – екранізація однойменного роману Френсіс Маріон (чи не найбільш відомої кінодраматургині ХХ століття, дворазової лауреатки премії «Оскар» та авторки чималої кількості сценаріїв студії MGM). Фільм тонко розкриває психологічну драму життя жінки в умовах Дикого Заходу.

 

На думку американських кінокритиків, це один із трьох найкращих голлівудських фільмів Шострьома та один із останніх фільмів студії MGM напередодні тріумфального приходу звукового кіно. «Вітер» став етапним фільмом і для легенди німого кіно, музи Девіда Ґріффіта – акторки Ліліан Ґіш.У 1993 році Бібліотека Конгресу обрала «Вітер» для зберігання в Національному фільмовому реєстрі США як «культурно, історично, та естетично значущу» стрічку, яка вже давно вважається одним із найкращих німих фільмів. Українська прем’єра фільму відбулася у 2016 році в рамках 7-го фестивалю «Німі ночі». Надано: U.S. National Film Registry

Supremus – проект експериментальної музики під керівництвом Дмитра і Сергія Радзецьких, заснований 2009 року в Києві. Стилістично музика Supremus об’єднує жанри від сучасної академічної музики та авангарду до фрі-джазу і рок-музики.

 

На базі проекту «Supremus» був заснований єдиний в країні «Український Імпровізаційний Оркестр», який налічує від 25 до 80 участників і працює у жанрах вільної та диригованої імпровізації.

 

ВЕЖА МОВЧАННЯ / DER TURM DES SCHWEIGENS 

Німеччина, Universum Film AG, 1925, 94 хв.

Режисер: Йоханнес Ґутер

Сценарій: Курт Браун

Оператор: Ґюнтер Ріттау

У ролях: Ксенія Десні, Найджел Баррі, ХаннаРальф, Фріц Деліус

 

Німецька кінодіва з України Ксенія Десні, уродженка містечка Остер на Київщині зійде на екрани в одній із небагатьох уцілілих романтично-пригодницьких драм свого часу популярного німецького режисера Йоханнеса Ґутера «Вежа мовчання» (1925). Разом з гуртом Sed Contra Ensemble фільм, відреставрований Friedrich-Wilhelm-Murnau-Stiftung, озвучить фіналіст Envision Sound Сергій Леонтьєв, композитор, Член Національної спілки композиторів України та Асоціації електроакустичної музики при Київській організації НСКУ.

 

Молода Єва (Ксенія Десні) проживає у зловісній башті разом із батьком – божевільним підстаркуватим винахідником. У тому ж місті разом із прекрасною дружиною мешкає і відомий авіатор Уілфред Дуріан. Знаменитістю він став під час польоту над австралійською пустелею, проте за цим здобутком криється велика таємниця. Якось Єва рятує життя колезі Дуріана Арведу Холлу, який єдиний знав про події того перельоту, а також дізнається подробиці минулого своєї сім’ї. Так звичний світ усіх героїв опиняється під загрозою, ризикуючи розвалитися як картковий будиночок, а сам фільм від традиційного камершпилю поступово переходить до жанру авантюрного кіно та мелодрами.

 

Ксенія Десні зіграла в цілій низці стрічок режисера Йоханнеса Ґутера. Вперше ім’я акторки фігурує в фільмі 1921 року «Поклик долі». Пізніше вона зіграла в німецькій екранізації роману Володимира Винниченка «Чорна Пантера і Білий Ведмідь». 1921 року Десні (відома на той час як Дада) підписала контракт з гігантом німецької кіноіндустрії кінокомпанією UFA, а в 1924році зіграла в стрічці «Стрибок у життя», в масовці якого з’явилась тоді ще нікому невідома Марлен Дітріх. Надано: Friedrich-Wilhelm-Murnau Stiftung за підтримки Goethe-Institut

 

Сергій Леонтьєв – український композитор, автор музики до художніх, документальних, анімаційних фільмів та наукових статей, присвячених музичній композиції в ігровому кінематографі. Кіномузиці навчався у знаних композиторів: Ігоря Стецюка, Алли Загайкевич, Річарда Белліса, Евана Еванса та Майкла Прайса. Sed Contra Ensemble створено 2013 року за ініціативою композиторів Сергія Вілки, Віталія Кияниці та Андрія Мерхеля. Ансамбль виконує камерну музику від початку ХХ ст. і до сьогодення, презентує серії концертів музики молодих композиторів, проекти нової імпровізаційної та електронної музики.  

 

ВІТЕР З ПОРОГІВ 

 

УСРР, ВУФКУ, 1930, 63 хв.

Режисер: Арнольд Кордюм

У ролях: Микола Садовський, Лідія Островська-Кордюм, Іван Кононенко-Козельський, Микола Братерський, Гліб Кузнєцов

 

В рамках київської програми фестивалю відбудеться ексклюзивний показ відреставрованої Довженко-Центром драми «Вітер з порогів» (1929) режисера Арнольда Кордюма.

 

Змонтована в авангардистській манері стрічка розповідає про будівництво Дніпрогесу та торкається антигуманістичних наслідків індустріальних перетворень. Фільм глядачі побачать у супроводі одеського колективу Artokrats, який працює на стику мінімалізму з академізмом.

 

Будівництво Дніпрогесу розпочато 1927 року. Подальше затоплення дніпровських порогів назавжди змінює давній уклад життя землеробів із прибережних сіл. Однак старий лоцман Остап Ковбань не поспішає миритися з прогресом. От тільки на його шляху стоїть рідний син Андрій. 

 

«Вітер з порогів» – на перший погляд, традиційний агітфільм про боротьбу нового зі старим та переможну ходу радянської індустріалізації. Проте режисера фільму, Арнольда Кордюма цікавить не стільки пропагандистський потенціал теми, скільки антигуманістичні наслідки масштабних перетворень.На відміну від «Одинадцятого» Дзиґи Вертова, де будівництво Дніпрогесу показано в масштабах Країни Рад, Кордюм розповідає цю історію, фокусуючись на долі однієї сім’ї. 

 

 Для Кордюма фільм стає своєрідними мемуарами: у 1911 році саме на дніпровських порогах відбувся його акторський дебют у складі трупи Миколи Садовського в першому українському повнометражному художньому фільмі «Запорізька Січ». У 1929 році Кордюм знімає корифея українського театру Садовського в єдиній його головній ролі в кіно, а сам на матеріалі фільму глибоко переживає зміни, які відбуваються в цей час з українським селом.

 

Українська репрем’єра фільму відбулася на фестивалі «Німі ночі»в 2015 році.

 

Надано: Національний центр Олександра Довженка

 

Artokrats – одеський інструментальний колектив, заснований у 2014 році молодою композиторкою та піаністкою Мариною Бойко. Гурт виконує як авторську музику, так і музику сучасних композиторів. У стилі Аrtokrats прослідковується любов до американського мінімалізму, неокласики, музики Арво Пярта, Луї Андріессена, Денні Елфмана, Олександра Деспла. Музиці Artokrats притаманна особлива кінематографічність. Концерти гурту, завдяки спеціально створеним відеорядам, за атмосферою більше схожі на аудіовізуальні перформанси. 

 

AД’ЮТАНТ ЦАРЯ / DER ADJUTANT DES ZAREN                                                      

 

Німеччина, Greenbaum-Film, 1929, 95 хв.

Режисер: Володимир Стрижевський (Радченко)

Оператор: Ніколай Топорков

У ролях: Іван Мозжухін, Кармен Боні, Ойґен Бурґ, Александер Ґранах

Саундтрек: Роман Вишневський

 

 

Своєрідною репрем’єрою стане показ відреставрованої Данським кіноінститутом драми «Ад’ютант царя» (Der Adjutant des Zaren, 1929) франко-німецького режисера з колишнього Катеринослава Володимира Стрижевського. Фільм озвучить український композитор, звукорежисер та фіналіст школи Envision Sound Роман Вишневський.

 

Царський офіцер допомагає перетнути кордон чарівній італійці, з якою нещодавно познайомився у вагоні поїзда. Про те, що вони знаходяться по різні боки політичних барикад, офіцер дізнається уже після весілля. Сповнений шпигунських пристрастей і переслідувань, фільм значною мірою побудовано на гострих сюжетних і візуальних конфліктах. Активний розвиток дії поєднується зі статичними портретами, знятими оптикою, яка дає м’які обриси і нагадує експерименти з моноклем оператора Данила Демуцького. Розкіш і блиск палаців відтіняє темрява вулиць, царські бали – збори підпільного більшовицького угрупування. 

 

Стрічка була однією з найуспішніших серед створених вихідцями з України та Росії в еміграції. Головну роль зіграв зірка російського та європейського німого кіно – експресивний Іван Мозжухін. Серед помітних акторів другого плану – Александер Ґранах, галичанин, який здобув голлівудську славу. 

 

«Ад’ютант царя» познайомить українського глядача з відомим на весь світ українським режисером – Володимиром Стрижевським, уродженцем Катеринослава (зараз – Дніпра), який у 1920 році, як і більшість дореволюційних кінематографістів, емігрував до Франції. Цього ж року на грецькому кораблі «Пантера» залишили Ялту Іван Мозжухін і оператор стрічки Ніколай Топорков. 

 

Надано: Det Danske Filminstitut

 

Роман Вишневський – український композитор, звукорежисер, саунд-дизайнер. Фіналіст першої в Україні освітньої програми «ENVISION SOUND», яку в 2018 році Довженко-Центр провів з ініціативи British Council.  Лауреат «Премії кінокритиків Казахстану» в номінації «Краща музика до фільму» (2016) та Національної премії Казахстану в області кінематографу «ТУЛПАР» в номінації «Краща музика до фільму» (2017). Автор музики до фільмів «Пограбування по-американськи» (2014, реж. С. Андреасян), «Крим, як це було» (2016, реж. К. Кляцкін), «Таємний щоденник Симона 

 

СВИНІ ЗАВЖДИ СВИНІ / СТАНЦІЯ «ПУПКИ»

 

УСРР, «Українфільм», 1931, 55 хв.

Режисер: Ханан Шмаїн

Оператори: П. Радзиховський, В. Горіцин

У ролях: Ераст Гарін, Іван Твердохліб, Борис Безгін

 

Зняту в Одесі учнем Леся Курбаса Хананом Шмаїним сатиричну комедію «Свині завжди свині» (1931), яка вважалася втраченою, в 2015 році в Федеральному архіві Німеччини знайшов російський кінодослідник Пьотр Багров. Роком пізніше зусиллями Посольства України в Німеччині фільм було повернуто в Україну.

 

Одну з небагатьох вцілілих українських німих кінокомедій буде показано із музичним супроводом фронтмена головного панк-гурту країни «Хамерман Знищує Віруси» Альберта Цукренка.  

 

На станції «Пупки» трапляється оказія: з одного з поїздів доводиться висадити двох нелегальних пасажирок – морських свинок, оскільки тварин не можна перевозити в загальному вагоні. Начальник станції Привичкін намагається дати тваринам раду, однак ситуація виходить з-під його контролю. Розбиратися в неприємному інциденті вирушає ревізійна комісія...

 

Ця дотепна сатирична комедія, в якій висміюються бюрократизм, міщанство та провінціалізм, продовжила в українському радянському кіно розвиток жанру побутової комедії, сформованого фільмами Миколи Шпиковського, особливо його легендарним «Шкурником» (1929).

 

Важливою візуальною складовою фільму стали графічні написи на станції «Пупки» – плакати й агітки. До глядачів промовляють гасла про боротьбу з «нехлюйством і бюрократизмом», цим самим постійно підкреслюючи кричущу невідповідність між закликами і дійсністю. В такий спосіб режисер іронізує над офіційною риторикою, сміливо дозволяючи собі вступати в діалог з мовою влади.


Надано: Bundesarchiv, Національний центр Олександра Довженка  

 

Альберт Цукренко – фронтмен гурту «Хамерман Знищує Віруси» та журналіст: шеф-редактор суспільно-політичного напрямку телеканалу UA Перший, головред порталу Cultprostir.ua, редактор та ведучий хвилі нової української музики Zemlya на інтернет-радіостанції Old Fashioned Radio. 

 

«Хамерман Знищує Віруси», які називають себе «найадекватнішим гуртом України», працюють на перетині музики, концептуального арту і театру. Пісенний матеріал ХЗВ вражає своєю різноманітністю: в рамках одного концерту акомпанувати їм може поперемінно струнний квартет, хор, рок-гурт і примітивна «мінусовка». 

 

«Особливістю ранніх радянських фільмів є механістичність героїв – це не повноцінні, живі особистості, а персонажі, чиї риси повністю залежать від того, яку функцію вони виконують в сюжеті. Персонажі – функції. Сподіваюсь, моя музика акцентуватиме цю особливість, зробить її більш очевидною», – розповідає музикант.

 

Додаткова інформація: pr@dovzhenkocentre.org                   dovzhenkocentre.org                        mutenightsfestival.com

 

Національний центр Олександра Довженка – найбільший український кіноархів, що зберігає понад 5000 найменувань ігрових, документальних, анімаційних українських та закордонних фільмів. Є єдиним членом Міжнародної федерації кіноархівів (FIAF) в Україні. Забезпечує реставрацію, збереження національних фільмів, особистих архівів кіномитців, музейних фондів, здійснює наукові дослідження в галузі кінематографії, дистрибуцію та промоцію українського кіно. Для отримання додаткової інформації, будь ласка, відвідайте: www.dovzhenkocentre.org


Британська Рада міжнародна організація Сполученого Королівства із культурних відносин та освіти. Ми створюємо можливості для розбудови міжнародних зв’язків між Британією та іншими країнами та вибудовуємо довіру між людьми по всьому світу. 

Ми є глобальною організацією, що має 190 представництв у 110 країнах, де працює понад 7000 людей. Ми ведемо діяльність у сферах мистецтва, вивчення англійської мови, освіти та розбудови суспільства.


В Україні ми працюємо, щоб підтримати її вибір на Європейську інтеграцію та амбіції країни у розвитку міжнародної співпраці, з метою розбудови кращого, більш безпечного і процвітаючого суспільство. Ми прагнемо зробити Великобританію партнером України у процесі реформування системи освіти і активізації культурної сфери. У наших програмах беруть участь близько 2 млн. українців щорічно.

 

Ми -- британська благодійна організація, яка підпорядковується Королівській Хартії. Державне фінансування складає менше 25% нашого обороту, який у минулому році склав £781 млн. Інші джерела доходів Британської Ради – плата за отримання освітніх послуг від клієнтів по всьому світу, а також розвиток контрактних і партнерських відносин з державними та приватними організаціями. Вся наша робота полягає в реалізації нашої благодійної мети і підтримує процвітання й безпеку у Великій Британії й у всьому світі.

 

Для отримання додаткової інформації, будь ласка, відвідайте: www.britishcouncil.org. Ви можете також підтримувати зв'язок з Британською Радою через facebook.com/BritishCouncilUkraine та twitter.com/uaBritish 

 

Goethe-Institut e. V. – культурний інститут Федеративної Республіки Німеччина, який діє в усьому світі.

 

Ми сприяємо знанню німецької мови за кордоном і підтримуємо міжнародну культурну співпрацю. Ми поширюємо розгорнуті уявлення про Німеччину, інформуючи про культурне, суспільне і політичне життя в нашій країні. Наші культурні та освітні програми підтримують міжкультурний діалог та уможливлюють культурну співучасть. Вони підкріплюють розбудову структур громадянського суспільства і сприяють всесвітній мобільності.

 

З мережею інститутів Goethe-Institut, центрів Goethe, культурних товариств ми вже понад шістдесят років є першим контактом з Німеччиною для багатьох людей. Багаторічна партнерська співпраця з провідними інституціями та особистостями в понад 90 країнах розвиває стійку довіру до нашої країни. Ми є партнерами для всіх, хто активно займається Німеччиною та її культурою, і працюємо з відчуттям власної відповідальності та без партійно-політичної прив’язки.

 

Goethe-Institut у Києві належить до життєво важливих складових культурного обміну між Німеччиною й Україною. Goethe-Institut у Києві є постійним і

часто незамінним партнером для всіх, хто цікавиться Німеччиною.

Останнi події