18.03.2019 — 18.03.2019

10:48             10:48

Звіт про реформування Довженко-Центру в 2016-2018 рр.

Фотогалерея

1-4 з 10

18 березня 2016 року за результатами конкурсного відбору на посаду генерального директора Довженко-Центру Міністерство культури України уклало контракт з Іваном Козленком терміном на 5 років. На розгляд комісії було подано «Концепцію реформування та розвитку Національного центру Олександра Довженка на 2016-2018 рр.», імплементація котрої почалась одразу після призначення нового директора.

 

Метою реформування Центру в концепції було визначено «модернізацію та перетворення з індустріальної в культурну інституцію з одночасною монетизацією контенту» на принципах постіндустріальності, ревіталізації, ергономічності та сінергії.

 

Три роки комплексних реформ Центру призвели до його фундаментальної трансформації. В цьому звіті відтак ці зміни аналізуються в трирічній (2016-2018) ретроспективі відповідно до концепції реформування з порівнянням основних якісних і кількісних показників.

 

Фінанси


Стабільний фінансовий стан Довженко-Центру впродовж 3 років забезпечувався динамічним зростанням доходів з одночасною диверсифікацією їх джерел. За 4 роки валовий дохід Центру зріс з 16,4 млн. грн. в 2015 році до 29,4 млн. грн. в 2018 році. Прибуток коливався від максимального значення в 1,4 млн. в 2016 році, до найменшого в 0,5 млн. грн. в 2018 р.

 

В структурі доходів Центру виділяється 4 основних джерела:

 

      1. Дохід від здачі в оренду нерухомого майна.

 

В 2018 році він склав 21,2 млн. грн. проти 15,8 млн. грн. в 2017 році (відповідно 15,0 млн. та 12,2 млн. грн. доходу без податків та утримання). В 2018 році це 60% всіх доходів Центру.

Керівництво Довженко-Центру було послідовним лобістом впровадження орендної пільги для державних кіностудій, яка дає право їм тимчасово розпоряджатися всіма 100% доходу від зданого в оренду нерухомого майна (замість нормативних 30%). Пільга діє з 17 червня 2015 року по 31 грудня 2019 року. На жаль, жодна з державних кіностудій не скористалась можливостями пільгового режиму для технічної модернізації та капітального інвестування. Водночас, Довженко-Центр за період дії пільги вклав в модернізацію, ремонти та переоснащення понад 20,0 млн. грн. Завдяки цим вкладенням було повністю модернізовано інфраструктуру Центру: відремонтовано та/або замінено каналізаційні, електро-, енергетичні мережі та створено нову сервісну інфраструктуру.

 

        2. Державна фінансова підтримка

 

Обсяг державного фінансування Центру зростав з 3,8 млн. грн. в 2016 році до 5,0 млн. в 2018 р. Довженко-Центр отримує держфінансування від Міністерства культури України через Державне агентство України з питань кіно. Його удільна вага в структурі доходів Центру зменшувалась від 30% в 2015 році до 17% в 2018 р., й наразі покриває менше 50% річного зарплатного фонду Центру.

 

       3. Доходи від проведення власних та сторонніх заходів

 

Доходи від проведення власних заходів (включно з продажем власних видань) в значній мірі покривають витрати на їх проведення. Так, в 2016 році доходи (875 тис. грн.) перевищили витрати на їх проведення (870 тис. грн.), а в 2018 доходи від проведення заходів на 82% покрили витрати на їх проведення (1,88 млн. доходів та 2,3 млн. витрат). В 2018 році Центр також розпочав надавати послуги з організації та проведення сторонніх заходів, дохід від яких склав 512 тис. грн.

 

      4. Дохід кінолабораторії (друк фільмокопій)

 

Дохід кінолабораторії коливався від 1,38 млн. грн. в 2016 році до 0,5 млн. грн. в 2018 році. Падіння доходів цього типу пояснюється суттєвими змінами в законодавстві (новий Закон України про державну підтримку кінематографії, положення якого щодо довічного зберігання фільмів досі не вступили в дію), що спричинили правовий вакуум: старі підзаконні акти вже скасовано, а нові ще не введено в дію. Так, в 2018 році з 6 фільмів, перенесених на плівку для довічного зберігання в фільмофонді, 4 було надруковано власним коштом Центру й лише 2 – коштом Держкіно.

 

За цей час було проведено ремонт і релокацію кінолабораторії, закуплено нове кінопроявне та цифрове обладнання. В структурі кінолабораторії утворено цифровий блок, устаткований сучасним кіноархівним сканером.

 

Окремою важливою статтею доходу Центру впродовж періоду комплексного реформування була, як це не парадоксально, утилізація вторсировини (чорних та кольорових металів). Цей дивний параметр свідчить про модернізацію інженерної системи Центру – демонтаж старих мереж та прокладання нових. В 2016 та 2017 роках утилізація принесла по 460 тис. грн. доходу. В 2018 році показники доходу за цією статтею майже зрівнялися з показником 2015 року і склали 170 тис. грн., що свідчить про завершення процесів комплексних ремонтних робіт. Так, в 2018 році в результаті ремонтних робіт утворилось і було вивезено 145 тонн будівельного сміття (для порівняння в 2015 – 200), що в кілька разів менше показників попередніх двох років: 610 тонн в 2016 та 785 тонн в 2017 рр.

 

Окрему нерегулярну статтю доходів Центру складають послуги з фахової експертизи, що включають в себе оплату послуг експертів експертних комісій Держкіно та Українського культурного фонду (в 2018 році – 2,4 млн. грн).

 

Оренда

 

Концепцією розвитку та реформування Довженко-Центру в сфері орендних відносин передбачалась реалізація принципу «профільної оренди» - передачі площ в оренду (або користування) культурним та сервісним інституціям.

 

Два із трьох корпусів Центру перебувають в довготривалій оренді з 1994 та 1996 рр. відповідно й використовуються орендарем як офісно-торговельний центр. В центральному корпусі (№6), де власне розташовано сам Центр, до 2015 року майже всі орендовані приміщення (крім Газетно-журнального видавництва) перебували в непрофільному користуванні: офіси, склади, промислові виробництва тощо. З упровадженням принципу профільної оренди доля культурних та сервісних інституцій в структурі орендованих площ зросла з 0,04% в 2015 році до 22% в 2018 році. В структурі орендованих площ головного корпусу Центру вона тепер складає 80% (2821 м2). Загалом в орендне користування передано 54% площ, що перебувають на балансі Центру.

Передача вільних площ в оренду профільним інституціям дозволила створити арт-кластер, запуск котрого було анонсовано ще 1 квітня 2015 року. Його резидентами стали книгарня «Довженко.книги.кава.кіно», «Дикий театр», «Kyiv Dance Residence», «Арт-простір КоРа», «Інституція нестабільних думок», кафе ЕТЕР. Восени 2018 року в операційне управління Довженко-Центру перейшла заснована роком раніше театральна платформа Сцена 6. Для забезпечення ефективної діяльності резидентів та самого Центру було утворено сучасну сервісну інфраструктуру з лобі не першому та театральним фойє на шостому поверсі.

 

Заходи

 

В 2015 році найбільша активність Довженко-Центру поширювалась на закордонні заходи з промоції українського кіно в Каннах, Берліні, Порденоне, Парижі та великі вітчизняні партнерські заходи: Книжковий Арсенал, КМКФ Молодість, Одеський міжнародний кінофестиваль тощо. В самому Центрі лише в 2015 році стали спорадично проводитись партнерські заходи, однак відсутність інфраструктури ускладнювала їх логістику.

 

З розвитком сервісної інфраструктури основною локацією заходів Центру все частіше ставали власні приміщення. Зрештою 14 вересня 2018 року вперше в своїй історії Довженко-Центр відкрив перший сезон регулярних заходів у власних стінах. Відтак було докорінно змінено концепцію програмування подій, щільність яких восени 2018 року сягнула кількох на тиждень. В 2018 році Центром було проведено загалом 62 власні (значна частина з яких серійні) та партнерські події в Україні та закордоном та 60 сторонніх подій в Центрі, дохід від яких сумарно склав 2,39 млн. грн.

Детальний звіт з проведених заходів див. тут.

 

Фільмофонд

 

Фільмофонд Довженко-Центру станом на 2015 рік складався з 45 277 одиниць зберігання (4 592 од. обліку) фільмових матеріалів і поповнювався лише українськими фільмами, створеними державним коштом.

 

З 2015 року розпочалась активна робота Центру з консолідації регіональних фільмофондів (колишніх обласних кінопрокатів), в яких часом віднаходились відсутні в фільмофонді Центру українські фільми. Так, впродовж 2015-2018 років Фільмофонд поповнився сотнями українських фільмів з Маріупольського, Житомирського, Київського обласних кінопрокатів, фондом освітніх фільмів, переданим Києво-Могилянською Академією, фондами Олега Бійми та Мурата Мамедова.

 

В 2018 році в Фільмофонді Центру зберігалось уже 54 193 од. зб. фільмів, що на 17% більше, ніж в 2015 р. Кількість назв фільмів, що зберігаються в Фільмофонді Довженко-Центру збільшилась з 3600 в 2016 році, до 5014 в 2018 році.

 

Активізувалась робота зі збирання фільмів незалежних виробників, пошуку та повернення з-за кордону українських фільмів, що вважалися втраченими. Так, в цей період було віднайдено та повернуто в Україну такі стрічки: «Тарас Трясило» (1926), «Свині завжди свині» (1931), «Людина і мавпа» (1930), ідентифіковано та повернуто в культурний обіг фільми «Документи епохи» (1928) та «Небувалий похід (1931).

Через спеціальний проект VHS Days до складу фільмофонду стали надходити непрофесійні, аматорські стрічки та відеоарт 1970-1990-х років. В такий спосіб Фільмофонд Довженко-Центру став зберігати не лише професійне кіномистецтво, але також неконвенційні медіа, що виникають на перетині кіно та інших видів мистецтв (Фонди Кирила Проценка та Ути Кільтер).

 

Структура

 

В 2015 році в Довженко-Центрі було проведено масове скорочення штату (з 82 до 48 осіб) з одночасною радикальною зміною його структури. Якщо до 2015 року штатний розпис Центру ще в значній мірі повторював структуру індустріального підприємства (кінокопіювальної фабрики) з суттєвим переважанням інженерних та промислових професій, то після реструктуризації штат було приведено до потреб функціонування культурної інституції.

Так, було утворено суто кіноархівні підрозділи: Фільмофонд в складі Фільмосховища та Кінолабораторії, посилено науково-програмний відділ, утворено відділ промоції та дистрибуції. Пізніше в структурі Центру створено Музей кіно з відділом виставкових та освітніх проектів та Медіатеку, функція котрої – удоступнення всіх архівних ресурсів Центру через цифровий інтерфейс. Було перезапущено видавничу програму Центру, яка відтак стала більш регулярною.

 

Якщо до реструктуризації найбільшим підрозділом Центру була кінолабораторія в складі 33 осіб технічних професій, діяльність якої була націлена на масовий друк кінокопій (уже в цей час занепалий), то після реструктуризації Кінолабораторію було розформовано як окремий підрозділ Центру, і включено в склад Фільмофонду з подальшою переорієнтацією її діяльності на виготовлення архівних пакетів фільмів. Була змінена функція кінолабораторії: з тиражного промислового виробництва – на обслуговування потреб кіноархіву та забезпечення довічного зберігання фільмів.

В 2018 році розроблено концепцію розподілу фондів та принцип їх каталогізації. Відтак в структурі Центру утворено Музейний, Архівний, Фільмофонд та Медіатеку – кожний зі своїм обліком.

 

Переосмислення функції Довженко-Центру як кіноархівної, а не індустріальної установи, інституції з виробництва смислів, а не тиражної кінопродукції, в подальшому призвело також до потреби унормування статутних документів Центру й приведення їх до потреб фактично перезаснованої інституції. Цей процес передбачався розділом «оптимізація» Концепції реформування Центру.  

 

Оптимізація


Попри те, що за Статутом Центр був створений як заклад культури, від Київської кінокопіювальної фабрики він успадкував землі та будівлі промислового призначення, а основним видом діяльності інституції до 2016 року за ЄДРПОУ значився промисловий КВЕД «Тиражування звуко-, відеозаписів і програмного забезпечення». В 2015 році Центр розпочав роботи з приведення реєстраційних документів у відповідність до Статуту (який по суті був Статутом кіноархівної установи).

 

Основний вид економічної діяльності Центру було змінено на «Функціонування бібліотек і архівів», що відповідає як його фактичній, так і статутній діяльності зі збереження та популяризації національного кіно. Кіновиробничий комплекс було локалізовано на площах, що не перевищують 5% загальних площ приміщень, а площі громадського користування суттєво збільшено (фільмофонд, Музей кіно, Медіатека, зони спільного користування тощо). Це дало змогу зменшити податкове навантаження та перевести центральний корпус №6 Центру з категорії «будівлі промислових виробництв» в категорію «громадські нежитлові будівлі», що, разом з трансформаціями цього корпусу, націленими на його доступність для відвідувачів, уможливило його перетворення на культурний кластер.

 

2017 року земельна ділянка площею 2,9946 га, що перебувала в постійному користуванні Центру, була поділена на 5 менших земельних ділянок, дві з яких, на котрих розташовувалось нерухоме майно приватних власників, повернуті Центром у власність міста. Загальна площа новоутворених земельних ділянок, що перейшли у постійне користуванні Центру – 1,1208 га. Розподіл земельної ділянки та зміна цільового призначення землі з «Землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення» на «Для будівництва та обслуговування будівель закладів культурно-просвітницького обслуговування» уможливили зменшення витрат на утримання земельної ділянки з 1,72 млн. грн. в 2016 році до 470 тис. грн. в 2018.

 

Ремонти

 

Ремонтними роботами було охоплено 4 з 7 поверхів основного корпусу Центру. Замінено всі віконні системи, що суттєво підвищило енергоефективність будівлі, каналізаційну, електричну мережі та систему опалення (введено в експлуатацію 3 локальні електрокотельні, систему повітряного опалення 1 поверху). Повністю відремонтовано лобі першого поверху, що став комфортним публічним простором з ресепшном, книгарнями та кафе; адміністративний блок другого поверху; публічний простір Музею кіно (5 поверх); 6 поверх – Кінолабораторію та перформативний простір Сцена 6 з сервісною периферією; а також – офісний блок 7 поверху.

Нова інфраструктура відповідає принципам безбар’єрності, відкрито 3 вбиральні для осіб з інвалідністю. На сучасні (OTIS) замінено два ліфти публічного крила будівлі.

Частково відремонтовано фасад будівлі (стилобат) та вхідну групу.

 

Плани 2019-2021

 

Невдовзі заплановано відкриття Музею кіно (12 вересня 2019) у складі великої (750 м2) та малої (350 м2) експозиційних зал, кінолекторію (175 м2), фондосховища та дитячої кімнати (100 м2) з системою вентиляції та кондиціювання.

Наприкінці 2019 року заплановано відкриття Медіатеки та оновленого паперового кіноархіву (сховища) з бібліотечним блоком.

В 2019 році розпочнеться облаштування бомбосховища під фільмосховище вихідних матеріалів фільмів з системою клімат-контролю, що забезпечуватиме мінімальні температури для зберігання фільмів (з інвестором підписано відповідний договір).

В 2020 передбачається відкриття двох кінозалів місткістю 80 та 125 місць та малої театральної зали. Також в 2020 році спонсорським коштом буде здійснено комплексний ремонт з утепленням фасаду будівлі – з принциповим збереженням її аутентичної архітектоніки (триває робота над дизайн-проектом).

Останнi події