05.02.2020 — 26.02.2020

19:00             19:00

Кінолекторій КУЛЬТУРФІЛЬМ: Фільми і міфи «братніх республік»

У Довженко-Центрі розпочинається новий сезон освітньої програми КУЛЬТУРФІЛЬМ: Кіно і міфи «братніх республік». З лекціями виступлять відомі дослідниці культури та кіно Ольга Романова (Білорусь), Леся Кульчинська (Україна) та Ольга Брюховецька (Україна). Лекторки розкажуть про міфотворення у радянському кінематографі та його роль у формуванні нової національної ідентичності в республіках, а також покажуть, як кіно 1990-х додало ці міфологічні конструкти. 

Зустрічі відбудуться у форматі лекція-кінопоказ-дискусія.

 

Сучасні культурні процеси великою мірою виростають із радянського минулого, яке потребує критичного переосмислення. Радянські національні міфи досі резонують в інформаційному полі -  зокрема міф про «молодшого брата» стосовно неросійських республік в СРСР. «Культурфільм» дасть змогу простежити як в часи сталінської національної політики у кінематографі формувався уявний конструкт «радянський білорус» і «радянський українець», як в кіно періоду «хрущовської відлиги»  відобразилися найбільш криваві події першої половини ХХ століття, яку «радянську людину» мав на меті виховати тогочасний кінематограф, та як цей образ деконструювався в часи «перебудови».  

 

Програма

 

ВХІД ВІЛЬНИЙ на всі події програми КУЛЬТУРФІЛЬМ 

Початок лекції о 19:00

Початок фільму о 20:00

Локація: Кінолекторій, 5 поверх.

Довженко-Центр

вул. Васильківська, 1, м. Голосіївська

 

5 лютого

Лекція Ольги Романової (Білорусь) «Як створювали радянського білоруса»

Показ фільму «Концерт Бетховена» (1936, реж. Міхаіл Ґавронскій, Владімір Шмідтґоф-Лєбєдєв)

 

12 лютого 

Лекція Лесі Кульчинської (Україна) "Конструювання "особистості" у радянських кримінальних драмах 1960-80-х років" 

Показ фільму “Грачі” (1982, УРСР, реж. Костянтин Єршов)

 

19 лютого

Лекція Ольги Брюховецької (Україна) «(Два) відсутні похорони: травматична пам'ять у фільмах "Тіні забутих предків" і "Камінний хрест"»

Показ фільму “Камінний хрест” (1968, УРСР, реж. Леонід Осика)

 

26 лютого

Лекція Ольги Романової «Деконструкція “радянської людини” в білоруських фільмах періоду Перебудови і початку 1990-х років» 

Показ фільму «Кооператив Політбюро, або Довгим буде прощання» (1992, Білорусь, реж. Міхаіл Пташук)

 

Опис програми КУЛЬТУРФІЛЬМ Фільми і міфи «братніх республік»

 

5 лютого

19:00

Лекція Ольги Романової (Білорусь)

«Як створювали радянського білоруса»

Мова лекції: російська з перекладом на українську

 

На матеріалі білоруських фільмів 1930-х – початку 1950-х років Ольга Романова розповість про те, як формувалася модель «радянської білоруськості». «Радянський білорус» – це уявний носій соціалістичної національної ідентичності. Його не існувало в природі. На початку 1930-х років ніхто не знав, які у нього мали бути риси, щоб відповідати новому курсу сталінської національної політики. Він створювався в атмосфері (і за допомогою) репресій, розгромної критики, цензури і самоцензури і під директивним партійним керівництвом із Москви. У жанрових фільмах 1936 – 1940 років (шпигунських, комедійних, музичних) «радянський білорус» показаний як представник модернізованої селянської нації, який живе у державі, де не існує розділення на Центр і провінцію. Але остаточно його образ був створений після війни і був тісно пов’язаний з міфами про справедливу колективізацію і героїчний партизанський рух. Подібні процеси відбувалися і в інших національних мистецтвах – в результаті була створена загальна модель, яку застосували також і для конструювання «радянського українця» або «радянського грузина».     

 

Ольга Романова – культурологиня з Білорусі, дослідниця радянської і пострадянської культури і кіно, кандидатка філологічних наук, викладачка Європейського коледжу Liberal Arts в Білорусі (www.eclab.by), де керує програмою “Масова культура і медіа». Закінчила Білоруський державний університет (Мінськ) та Інститут європейських культур (Москва). 

 

20:00

Перегляд фільму «Концерт Бетховена»

 

«Концерт Бетховена» 

1936, БССР, Совєтская Бєларусь, 64 хв.

Режисер: Владімір Шмідтґоф-Лєбєдєв, Міхаіл Ґавронскій

Автор сценарію: Борис Старшев (Пхор)

Оператор: А. Роговскій, Л. Фунштейн, В. Горєлік

Художник: Віктор Савостін, Всєволод Пєрвунін

Композитор: Ісаак Дунаєвський

У ролях: Марк Тайманов, Боря Васільєв, Владімір Ґардін, Алєксандр Ларіков, Анатолій Королькєвіч, Людміла Шабаліна, Ісаак Шварц, Алєксандр Мєльніков, Єлєна Волинцева

 

«Концерт Бетховена» – дитячий музичний фільм, музику до якого написав Ісаак Дунаєвський. Більшість радянських критиків оцінило його як великий успіх білоруської кінематографії. Ця легка, ритмічно змонтована картина була добре прийнята глядачами як в радянському, так і в зарубіжному прокаті. Фільм шість тижнів ішов на Бродвеї, за касовими зборами і популярністю конкурував з «Чапаєвим» братів Васільєвих. У тому ж 1937 році «Концерт Бетховена» нагородили Почесним дипломом Міжнародної виставки в Парижі.

У радянському кінематографі 1930-х років образи дітей несли в собі, як правило, особливе ідеологічне навантаження – на них проєктувалася ідея ідеальної, «чистої» радянської людини, яка не знала дореволюційного життя. Тому сьогодні «Концерт Бетховена» можна дивитися як успішне втілення радянської утопії, де персонажі-діти створюють комуністичне майбутнє з усією дитячою безпосередністю.

 

12 лютого

19:00

Лекція Лесі Кульчинської (Україна) «Конструювання "особистості" в  радянських кримінальних драмах 1960-80-х років» перегляд фільму «Грачі» (1982)

Мова лекції: українська 

 

Протягом доби сталінізму злочини в кіно пов’язувалася з діяльністю іноземних спецслужб. З початком відлиги в радянському кіно виникає образ звичайного радянського громадянина, який, хоч і не працює на ворогів-іноземців, але все ж бере участь у злочинній діяльності.

У пізньорадянських кримінальних драмах помітні нові, досі не притаманні радянському кіно, способи конструювання особистості. У 1960-80-х роках виникає велика кількість фільмів, які містять у назві слово «особисте» або «особистість». Особисте життя і приватність опиняються у фокусі радянського кіно та кінокритики цього періоду. Симптоматично, що зростання уваги до приватного життя та сфери «особистого» в кіно збігається в часі з розвитком чорного ринку та незаконно набутої «приватної власності». Цей зв’язок відображає жанр детективів і кримінальних драм. Хоча злочин, зображений у детективних фільмах, як правило, був пов'язаний із приватною власністю, розслідування в основному було зосереджене на особистості, «душі» злочинця. У лекції ми поговоримо про те, як сформувалося поняття особистості й особистого життя через кримінальні наративи радянського кіно, та про роль цього поняття в політичній економії пізньорадянського суспільства. 

 

Леся Кульчинська – кандидатка мистецтвознавства, культурологиня, кінознавиця, кураторка, випускниця магістерської програми з культурології НаУКМА, наукова співробітниця відділу культурології та екранних мистецтва Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського НАН України. Сфера наукових інтересів – теорія кіно, радянська візуальність. Авторка книги «Смислоутворення в кінематографі: жанрові механізми» (2017). 

 

20:00

Перегляд фільму «Грачі»

 

«Грачі»

1982, УССР, кіностудія ім. Довженка, 86 хв.

Режисер: Костянтин Єршов

Автори сценарію: Реміз Фаталієв, Костянтин Єршов

Оператор: Олександр Яновський 

Художник: Едуард Шейкін

Композитор: Валентин Сильвестров

У ролях: Олексій Петренко, Лєонід Філатов, Ярослав Гаврилюк, Віталій Шаповалов, Юрій Ґрєбєнщіков, Іріна Буніна, Марія Віноґрадова, Зємфіра Цахілова, Анатолій Ромашин

 

Бувалий старший брат Віктор  втягує молодшого і ще трохи наївного Шуріка в кримінальну справу – він стає свідком вбивства. Разом із третім співучасником злочину Леонідом вони роз’їжджають порожніми мальовничими дорогами на жовтих «Жигулях» із трупом у багажнику. Їх плани порушує наряд міліції, який зупиняє машину за перевищення швидкості. Все йде шкереберть і трійця злочинців разом із рідними вимушені терміново втікати і переховуватися. 

Фільм знятий за реальними подіями – в основу сценарію лягла замітка 1978 року відомої правозахисниці Ольґи Чайковської в «Літературній газеті». Режисер Костянтин Єршов, відомий першим українським горором «Вій» (1967), вловив зміни, які вже почали відбуватися в суспільстві і ті настрої, які згодом проявилися в кінематографі 1990-х. Але фільм не занурює глядачі в похмурий світ злочинності, навпаки знаходить місце порушникам у рутинній радянській повсякденності, з її впізнаваними деталями побуту і теплими сімейними обідами. Герої-вбивці – тут звичайні люди з люблячої родини, котрі, мов діти, радіють морю і скибці кавуна, а головна інтрига фільму, яка прочитується в задумливому і сумному погляді головного судді – що змусило цих молодих людей звернути з дороги. 

 

19 лютого

19:00

Лекція Ольги Брюховецької «(Два) відсутні похорони: травматична пам'ять у фільмах "Тіні забутих предків" і "Камінний хрест"»

Мова лекції: українська

 

Два ключових фільми українського поетичного кіно «Тіні забутих предків» (1965) і «Камінний хрест» (1968) зазвичай сприймають як цілковиту антитезу конструкту «радянського українця», інтерпретуючи їх в термінах національної, а точніше етнографічної "автентичності". Обидва фільми виділяються серед українського радянського кінематографу: вони зняті з проникливою увагою до локальної етнографічної і природної текстури, мають документальну якість і зроблені за участі місцевих людей, які «живуть» на екрані. Обидва фільми, зняті за мотивами творів письменників дореволюційного українського модернізму (Михайло Коцюбинський, Василь Стефаник), розкривають світ не-радянської «іншості», цілковито пориваючи із панівним наративом історичного прогресу.  Однак ця «іншість» якраз дозволяє краще висвітлити той специфічно радянський досвід непророблених історичних травм, який прориваєтся на екран в обох фільмах, оминаючи цензуру, в режимі оптичного несвідомого.

 

Ольга Брюховецька – теоретикиня кіно і візуальної культури, кандидатка філософських наук, старша викладачка кафедри культурології Національного університету «Києво­-Могилянська академія». Закінчила філософський факультет Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка та магістерську програму з культурології НаУКМА, кандидатська робота присвячена психоаналітичній теорії кіно. На даний час займається дослідженням українських фільмів Параджанова в контексті візуальної культури постсталінізму. 

 

20:00

Перегляд фільму «Камінний хрест»

 

«Камінний хрест» 

1968, УССР, Київська кіностудія ім. Довженка, 82 хв.

Режисер: Леонід Осика

Автор сценарію: Іван Драч

Оператор: Валерій Квас

Художник: Микола Рєзник

Композитор: Володимир Губа

У ролях: Данило Ільченко, Борислав Брондуков, Костянтин Степанков, Василь Симчич, Іван Миколайчук, Антоніна Лефтій, Борис Савченко, Катерина Матейко, Олекса Атаманюк

 

Напередодні від’їзду Івана Дідуха з Галичини в еміграцію до нього в хату пробирається грабіжник. Іван ловить крадія і влаштовує тому нічний сусідський суд. До ранку Іван вибачає злодія, проте його сусіди все рівно вирішують покарати винуватця. Після цього Іван встановлює на горі камінний хрест і йде прощатися з сусідами. Третій після Параджанова і Іллєнка титан українського «поетичного кіно» Леонід Осика разом з сценаристом-поетом Іваном Драчем в своєму другому повнометражному фільмі об’єднав одразу дві новели Василя Стефаника «Камінний хрест» та «Злодій». Тим самим йому вдалося в одному творі поєднати і моральні погляди галицьких селян і їх тяжке соціальне становище, що змушувало їх масово покидати рідні землі. Завдяки своїй візуальній виразності стрічка стала однією з емблематичних робіт українського кіно 1960-х років. 

 

26 лютого

19:00

Лекція Ольги Романової (Білорусь) «Деконструкція “радянської людини” в білоруських фільмах періоду Перебудови і початку 1990-х років» 

Мова лекції: російська з перекладом на українську

 

У радянському кінематографі періоду перебудови почалася радикальна десталінізація і деконструкція «радянської людини». Руйнувалися міфи про сталінські здобутки, щасливе і справедливе безкласове суспільство, безпечне ы щасливе повсякденне життя. Багато фільмів сприймалися глядачами як шокові: на екрані з'являвся «чорний світ», повний девіацій (алкоголізм, наркоманія, зґвалтування). Яких характеристик набули словосполучення «радянська людина» і «радянське суспільство» в цьому контексті і наскільки вони були близькі до реальності? Які соціальні процеси відбивав перебудовний кінематограф? І чому цей проєкт деконструкції не призвів до остаточного прощання з радянськими міфами?

Якщо деконструкція «радянської людини» – це розмова про сталінські часи і проблеми суспільства часів перебудови, то образ «радянського білоруса» режисери руйнували стихійно, за рахунок формування більш складного погляду на білоруську історію ХХ століття. Поговоримо про те, які радянські міфи про Білорусь були критично проявлені в ряді фільмів і чому їм не вдалося в повній мірі вплинути на громадську думку про історію БССР.

 

20:00

Перегляд фільму «Кооператив Політбюро, або Довгим буде прощання»

 

«Кооператив Політбюро, або Довгим буде прощання»

1992, Білорусь, «Незалежна студія», 85 хв.

Режисер: Міхаіл Пташук

Автори сценарію: Ріта Бєляковская, Євґєній Ґріґорьєв

Оператор: Серґєй Мачільський 

Художник: Іґорь Топілін

Композитор: Євґєній Доґа

У ролях: Олексій Петренко, Міхаїіл Ульянов, Валерій Івченко, Васілій Бочкарьов, Іґорь Кашинцев, Лєонід Нєвєдомскій

 

Білоруський режисер Міхаїл Пташук розпочав зйомки цього фільму наприкінці перебудови, а на екрани він вийшов уже після розпаду СРСР. Картина починається як сатира на пізньорадянське суспільство. За сюжетом винахідливий підприємець створює кооператив і наймає акторів-двійників: Чапаєва, Сталіна, Хрущова і Брежнєва. Трупа відправляється по білоруським містам, де збирає повні зали. Однак несподівано сатира змінюється трагедією. Остання, найстрашніша, сцена фільму, де гинуть всі його герої, задумана авторами як пророча.

Ця трагікомедія яскраво відображає внутрішні конфлікти і страх перед майбутнім як радянської інтелігенції, так і всього пізньорадянського суспільства. Під час обговорення фільму ми поговоримо про те, як його герої бачаться з сьогоднішньої перспективи і які з них все ще живі.

Останнi події