10.04.2014 — 20.04.2014

19:00             19:00

КУЛЬТУРФІЛЬМ: Лекційний курс "Кіно(У)топія"

З 10 по 20 квітня Центр Довженка представить серію лекцій і кінопоказів «Кіно(У)топія: з історії українського радянського кіно». Проект буде реалізовано в рамках новоствореної альтернативної освітньої програми Центру Культурфільм. Культурфільм виходить за герметичні рамки академічної кіноосвіти, розглядаючи кіно в його соціальному, культурному та історичному вимірі. Міждисциплінарна ініціатива поєднує сінефільський досвід з аналітичним – тематичні ретроспективи фільмів з їх критичним осмисленням у форматі лекцій українських та іноземних кінознавців, істориків, філософів та дослідників культури.  

 

У фокусі першого лекційно-кінематографічного курсу – розвиток і занепад політичних і соціальних утопій минулого, зокрема, соціалістичної. У ретроспективі «Кіно(У)топія: з історії українського радянського кіно» ми звертаємося до найпотужнішої утопії минулого – соціалістичної, пропонуємо разом з українськими та іноземними кінознавцями, мистецтвознавцями й істориками дослідити її формування, закостеніння та занепад. Сподіваємося, такий фокус допоможе подолати деякі упередження сьогодення й нагадає про обрії, які відкриває соціалістична за своїм витоком віра в можливість реорганізації суспільства на краще й досягнення справжньої, а не позірної рівності. 

 

 

Після падіння Берлінського муру й розпаду СРСР світ переживає занепад утопічного мислення – здається, будь-які проекти масштабної трансформації суспільства несуть загрозу тоталітаризму, а тому є апріорі скомпрометованими. Водночас, апологія меншого зла – збереження нинішнього статусу кво – обертається неможливістю змін і поступовою деградацією тих осередків відносної суспільної справедливості, які ще лишилися, занепадом тієї норми, яка замінила собою ідеал – Західних демократій.

 

Трагічні й піднесені події листопада – лютого в Україні показали і те, наскільки сильною є сьогодні жага комплексних соціальних трансформацій, і те, наскільки важко реалізувати цю жагу без позитивної програми докорінних змін. У цьому контексті важливо позбавити саме поняття утопії «утопічних» конотацій – не просто повернути йому право потенційного втілення, але й утвердити утопію солідарного співбуття і спільного блага як неуникний і навіть необхідний горизонт суспільного мислення. Допомогти в цьому може погляд назад, в часи тріумфу утопічного мислення, ще визначального щодо соціальної реальності. Ми пропонуємо зробити це за допомогою кіно – цього своєрідного дзеркала утопій минулого.

 

Курс «Кіно(У)топія: з історії українського радянського кіно» включатиме два тематично-хронологічні блоки, один з яких відбудеться 10-12 квітня в рамках ІV Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал» (Національний культурно-мистецький комплекс «Мистецький Арсенал», вул. Лаврська 10-12), а другий – 18-20 квітня в домі освіти та культури «Майстер Клас» (вул. Лаврська 16-А). Запросити друзів на подію у Facebook.

 

Програма

 

Утопія 1. Книжковий Арсенал 

 

10.04 Революція, утопія, авангард

Показ:

Суворий юнак / 1935 / Українфільм / 100’

Режисер Абрам Роом

Автор сценарію Юрій Олеша

Оператор Юрій Єкельчик

У ролях: Юрій Юрієв, Ольга Жизнєва, Дмитрій Дорліак

 

Один з найцікавіших і найзагадковіших радянських фільмів 1930х, філософська драма про кохання й ревнощі в ідеальному безкласовому суспільстві майбутнього, де релікти старих епох, як геніальний хірург Степанов, співіснують з  плем’ям нових людей, що намагаються жити відповідно до кодексу комуністичної моралі, укладеним юними ентузіастами Комсомольцем і його другом Дискоболом.

В пошуку художньої форми, яка б відповідала авангардистським уявленням про соціальну інженерію майбутнього, оператор фільму Юрій Єкельчик створює чарівні, сповнені світла, образи. Новаторська мова фільму викликала шалену критику партійних функціонерів, через що картину було заборонено протягом наступних 30 років.

 

Лекцію читає Наташа Друбек – теоретик кіно і медіа, літературознавець-славіст, дослідниця радянського кінематографа сталінської епохи. Доктор славістики та східно- та центральноєвропейської історії (1998). Автор книги Russisches Licht (2012). Володіє російською та чеською мовами. У різні роки викладала і проводила дослідження в Мюнхенському і Потсдамському університетах, а також у Карловому університеті в Празі та Празькій кіношколі FAMU. Редактор рубрики «Кіно й екранні медіа» в інтернет-журналі ARTMargins. Працювала позаштатним автором і куратором Музею кіно в Мюнхені. У 2012 році входила до складу журі програми «East of the West» МКФ в Карлових Варах.

 

11.04(Не)можливість сталінської утопії

Показ:

Аероград / 1935 / Українфільм, Мосфільм / 72’ 

Автор сценарію і режисер Олександр Довженко

Оператори Михайло Гундін, Едуард Тіссе, Микола Смирнов

У ролях: Степан Шагайда, Саергій Столяров, Степан Шкурат, Олена Максимова

 

Дії пригодницького фільму розгортаються в невизначеному майбутньому на Далекому Сході, де триває будівництво футуристичного міста Аерограда. Боротьба прихильників радянської влади  та їхніх опонентів завершується персональною трагедією: задля перемоги соціалізму протагоніст Степан Глушак змушений вбити свого старого друга.

Надихнувшись далекосхідною природою, Довженко працював над «Аероградом» у своїй старій поетичній манері, відомій з часів «Звенигори» й «Землі». Радянські критики високо оцінили фільм, проте він був надто тісно пов’язаний зі сталінською пропагандою, щоб увійти до національного канону після 1991 року і, попри застосування певних авангардних прийомів, досі належить до найбільш недооціненої частини спадку пізнього Довженка.

 

Лекцію читає Михайло Собуцький – культуролог, завідувач кафедри культурології НаУКМА. Народився 1959 року в Києві. Доктор філологічних наук, професор. Автор монографії "Мовно-культурний простір західноєвропейського середньовіччя", К., 1997. Сфера наукових зацікавлень - психоаналіз і культура; культура Європи модерної доби, зокрема радянський кінематографічний та архітектурний спадок у світовому контексті.

 

12.04 Утопічність і розважальність постсталінського мюзиклу

Показ:

Їхали ми, їхали / 1962 / Кіностудія ім. О. Довженка / 77’

Режисери Юрій Тимошенко, Юхим Березін, Василь Лапокниш

Сценаристи: Юрій Тимошенко, Юхим Березін

Оператор Михайло Слуцький

У ролях: Юхим Березін, Юрій Тимошенко, Юлія Пашковська, Андрій Сова

 

«Їхали ми, їхали» – музична комедія, жанр утопічний за визначенням, про епічну кінематографічну подорож естрадного колективу під проводом дуету Тарапуньки та Штепселя з Києва в Москву. Придивившись уважно, ми помітимо, що попри позірну простоту, стрічка порушує питання соціально-культурного контексту ранніх 1960-х, специфіки розважального жанру в СРСР. жанру (пост)сталінської музичної комедії (зокрема щодо співвідношення в ній наративу й видовища), а також її кореляції з музичною комедією сталінських часів.

 

Лекцію читає Станіслав Мензелевський, дослідник культури, кінокритик. Вивчає українське радянське кіно 1920-х – 1950-х років. Магістр культурології НаУКМА, кінознавець Національного центру О.Довженка, член редколегії журналу «Спільне».

 

Утопія 2. Дім Освіти та культури «Майстер Клас»

 

18.04 Синтез мистецтв в утопічному авангарді

Показ:

Одинадцятий / 1928 / ВУФКУ / 42’

Режисер Дзиґа Вертов

Оператор Михаїл Кауфман

 

«Одинадцятий» – перша українська стрічка Вертова – лишається чи не найменш

дослідженим його фільмом. Між тим, картина про ключовий символ індустріалізації

радянської України, Дніпрогес, своєю структурою розповідає паралельну

історію – історію централізації влади та сталінізацї. Найточніше з усіх фільмів

Вертова «Одинадцятий» віддзеркалив злам епох ранньорадянської історії: перехід від

НЕПу до тотального державного контролю над економікою, від культурної автономії до

загальнорадянської культуріндустрії в роки Першої п’ятирічки.

 

Лекцію читає Нікіта Кадан, художник соціально-критичного спрямування, графік, автор об'єктів та інсталяцій. Народився в 1982 р. у Києві, де живе і працює. У 2007 р. закінчив Національну академію мистецтв та архітектури (м. Київ). Був номінантом Премії PinchukArtCentre в 2009 р., в 2011 р. отримав Першу премію. Його роботи були представлені в Україні і за кордоном, зокрема, в Index Contemporary Art Centre, Стокгольм ( 2008 ) і на Першій Київській міжнародній бієнале сучасного мистецтва «ARSЕNALE». У своїх творах і теоретичних побудовах часто звертається до радянського авангарду й революційного мистецтва 1920-х років.

 

19.04 Брежнєвські 1970-ті: утопія інтимності

Показ:

Пізнаючи білий світ / 1978 / Ленфільм / 79’

Режисер Кіра Муратова

Автори сценарію Григорій Бакланов, Кіра Муратова

Оператор Юрій Клименко

У ролях: Ніна Русланова, Сергій Попов, Олексій Жарков

 

Після заборони фільму «Довгі проводи» і семи років творчого простою Кіра Муратова залишила Одеську кіностудію і вирушила на Ленфільм, щоб зняти одну з найліричніших своїх картин про кохання. Проста історія любовного трикутника між штукатуром Любою і двома водіями на тлі стандартного радянського будівництва виявляється влучним і тонким документом свого часу – епохи, коли утопія інтимності стає єдиним порятунком від офіціозного фальшу, що заповнив собою публічний простір. 

 

Лекцію читає Ольга Папаш, культуролог, кінознавець, публіцист, перекладачка. Досліджує українське радянське кіно в Національному центрі О. Довженка. Входить до редколегії журналу «Політична критика».

 

20.04 Епілог. Криза утопічного мислення і «антикомунізм» сьогодні

Показ:

Вперед, за скарбами гетьмана! / 1993 / Кіностудія ім. О. Довженка / 90’

Режисер Вадим Кастеллі

Автори сценарію Леонід Слуцький, Василь Трубай, Вадим Кастеллі

Оператор Віталій Запорожченко

У ролях: Олександр Бондаренко, Юрій Мажуга, Юрій Євсюков

 

Золото, врятоване гетьманом Полуботком від Петра І й покликане врятувати Україну, стає класичним макгафіном, що запускає сюжет фільму  «Вперед, за скарбами гетьмана!». Комедію Вадима Кастеллі, зняту в 1993 році, можна розглядати як спробу «перевизначеня» національної суб’єктивності. Легко й невимушено фільм піднімає гостре питання побудови нової української ідентичності і дає на нього відповідь. Ця вдала спроба опрацювати радянське минуле й вписати негативний радянський досвід в когерентний національний наратив звучить як актуальний та іронічний коментар до антикомуністичних настроїв, що так несподівано й так прогнозовано посилилися сьогодні, через 20 років після виходу стрічки.

 

Лекцію читає Андрій Рєпа, культуролог, філософ, перекладач. Закінчив Києво-могилянську академію. Входить до редколегії часопису «ПРОStory». Двічі лауреат Премії Григорія Сковороди за найкращий переклад з французької (2010, 2014) за переклади творів Алена Бадью, Мішеля Онфре, П'єра Нора, Жака Рансьєра. Зокрема, в червні 2014 р. виходить новий переклад книжки Алена Бадью "Століття" та "Ідея комунізму" (вид-во "Кальварія", Львів). Автор філософського концепту "садо-марксизм". Публікував статті про кіно в журналі "Кіно-театр".


Останнi події