31.03.2015
 

Поповнення фільмофонду в 2013-2014 рр.

Національний центр Олександра Довженка, який є найбільшим кіноархівом в Україні, поставив собі за ціль зібрати найвичерпнішу колекції українських фільмів, створити всі потрібні умови для належного їх зберігання, дослідження, реставрації та поширення. Європейські синематеки, на кшталт Французької, Німецької чи Італійської у Болоньї, на які орієнтується Центр Довженка, не просто зберігають фільми, але й активно включаються в культурне життя, актуалізуючи класичний кінематограф їхніх країн. Центр Довженка також робить усе можливе для популяризації та переосмислення українського кінематографу, його повернення до глядача. Утім, першою цеглиною у діяльності будь-якої синематеки є, безперечно, самі фільми. Протягом останніх років фільми надходили до Центру Довженка з багатьох джерел, як українських, так і закордонних, у різних форматах і стані збереження. Всі ці надходження є надзвичайно цінними. Принагідно дякуємо всім, хто долучився до поповнення фондів нашого кіноархіву.    
Упродовж 2013 - 2014 років до фільмофонду Національного центру Олександра Довженко надійшло
364 фільми.


З них 169 на плівці, 195 на цифрових носіях. Фільми були отримані з таких джерел:


126 фільмів – з фонду Маріупольського обласного кінопрокату (35 мм плівка).
44 фільмів отримали від приватних осіб  (24 на плівці, 20 на цифрових носіях). 
Канадський колекціонер-аматор Борис Заячківський передав центру низку фільмів виробництва північноамериканської діаспори, зокрема «Марічка» (цифра), «Голос міста», «Львівський собор» (35 мм плівка). Сім'я Бориса Шиленка надала 8 фільмів режисера (35 мм плівка). Негатив свого незавершеного фільму передав Центру Володимир Денисенко. Два фільми надійшли від Віктора Греся («Сліпий дощ» (35 мм плівка), «Голубе і зелене» (цифра)).


Низку рідкісних фільмів було отримано від російського кінознавця та художнього керівника фестивалю «Бєлиє столби» Пєтра Багрова. Зокрема фільм знятий Леонідом Луковим на Донбасі «Італійка» (1931), стрічку турецького режисера Ертогрула Мухсіна-Бея «Тамілла», зняту в 1927-му році на Одеській кіностудії ВУФКУ, також унікальний український фільм 1928-го року «Закони шторму» Олександра Соловйова, двох останніх фільмів раніше не було у колекції Центру (цифра). 


Центр Довженка в цьому році взяв курс на збирання українських фільмів від незалежних продюсерів, а не тільки фільмів створених коштом держави. Так, свою стрічку «Прорвемося» (35 мм плівка) передав Центру режисер Іван Кравчишин (студія Garmata film). Матеріали зі зйомок стрічок «Las Meninas» і «Dellirium», а також самі фільми (цифра) надійшли до центру від їх режисера і продюсера Ігоря Подольчака.


Надзвичайно цікавим здобутком Центру є фільми 1910-х років, які зберігалися в одному з найстаріших українських кінотеатрів «Модерн» (Харків) і вціліли тільки дивом, на відміну від самого кінотеатру, знищеного німцями під час бомбардувань міста. Плівки знайшли за участі директора найбільшого міжнародного кінофестивалю німих фільмів у Порденоне Девіда Робінсона (Лондон) і придбали у приватного антиквара, до якого, в свою чергу, вони потрапили від спадкоємців одного з працівників кінотеатру. Серед уже ідентифікованих плівок – є й один фільм 1909-го року «Знахідка парубка» (реж. Мішель Карре) на оригінальній 35-міліметровій плівці, який є тепер найстарішим у фільмотеці Центру Довженка. Ці плівки, а також дві німецькі з навчальними фільмами військово-повітряних сил Люфтваффе  часів нацизму придбав і передав Центру Довженка його генеральний директор  Іван Козленко. Серед рідкісних надходжень цього року також 16 мм нітроплівка з фільмами Чарлі Чапліна.


Сенсаційним придбанням Центру є фільм 1926-го року Петра Чардиніна «Тарас Трясило», який довгий час вважався втраченим. У 1996-му році його віднайшов у Французькій синематеці Любомир Госейко, де він зберігався на 16-міліметровій плівці і демонструвався під назвою «Татари». З того часу велися переговори про купівлю фільму, вдалося це зробити лише у 2014-му році. Центр Довженка придбав позитивну копію фільму на 35-міліметровій плівці, її вже відсканували, запланована реставрація фільму.
59 фільмів були надані Центру за програмою виробництва та розповсюдження Державного агентства України з питань кіно на 2013 рік. З них художніх повнометражних – 15, короткометражних – 9, документальних – 16, анімаційних 12 (в т.ч. 2 серії проекту «Моя країна – Україна»), літописні – 7 (загалом – 59 на цифрових носіях, 16 з яких були отримані також і на 35 мм плівці).

23 фільми – за програмою виробництва та розповсюдження Державного агентства України з питань кіно на 2014 рік. З них художніх – 7 (1 повнометражний і 6 короткометражних), документальних – 16, анімаційних – 2 (2 фільми на 35 мм плівці, 21 на цифрових носіях).


16 фільмів Центр реставрував із відсканованих  протягом цього часу 36 фільмів, решта зараз у роботі (цифра)
43 фільми було відскановано в рамках підготовки проекту «Великі короткі метри» (цифра). Це дебютні і короткометражні роботи відомих українських режисерів (Олександра Довженка, Романа Балаяна, Сергія Параджанова, Кіри і Олександра Муратових, Леоніда Осики, Віктора Івченка, Володимира Бортка, Віктора Греся та інших) , які хоч і отримали численні нагороди на міжнародних фестивалях, зокрема і на «Молодості», часто залишалися недооціненими. Особлива подяка Василю Вітеру, ректору Інституту екранних мистецтв за сприяння та допомогу в отриманні фільмів.    


8 фільмів відсканували і реставрували для проекту «Мультагітпроп». Це збірка ранніх українських авангардних анімаційних робіт ВУФКУ, серед яких фейлетони й кінореклами 1927 – 1930 рр. Унікальною знахідкою колекції є рекламний анонс до фільму Дзиґи Вертова «Одинадцятий», до створення якого був причетний фотограф-конструктивіст Алєксандр Родченко. Фільм зберігався разом із особистими речами режисера в амстердамського антиквара, потім був переданий до Голландського кіноінституту EYE. 


26 сучасних українських короткометражних стрічок відсканували в рамках підготовки проекту «Українська нова хвиля» (цифра)
Під час роботи над DVD-колекцією «Амосов. Століття» фільмотека Центру Довженка поповнилася ще двома фільмами. За згодою режисера Тимура Золоєва відсканували та включили до збірки фільм «Микола Амосов» (1971). Стрічку «Амосов – сторіччя» (2013) спеціально для DVD-колекції передав центру її режисер Сергій Лисенко. 

Схожi новини