05.10.2016
 

В Харкові покажуть фільми про Західну Україну

З 4 по 18 жовтня в Харкові проходить культурний форум «ПогранКульт: ГаліціяКульт». В рамках кінопрограми Форуму Центр Довженка представить харків’янам та гостям події два фільми про Західну Галичину.

 

Програма «ПогранКульт: ГаліціяКульт» включатиме понад 80 культурних подій: кінопокази, концерти, театральні вистави, літературні читання, художні виставки, лекції та дискусії.

 

Розклад активностей Центру Довженка під час Форуму:

 

Четвер, 6 жовтня

Місце: Культурний центр «ART AREA ДК» (Харків, вул. Чернишевська, 13)

 

18:00 – показ художнього фільму «Камінний хрест».

КАМІННИЙ ХРЕСТ

1968, УРСР, Кіностудія імені Олександра Довженка, 77’

Режисер: Леонід Осика

Сценарист: Іван Драч

Оператор: Валерій Квас

Композитор: Володимир Губа

У ролях: Данило Ільченко, Борислав Брондуков, Костянтин Степанков, Василь Симчич, Антоніна Лефтій, Миколайчук Іван

 

Напередодні від’їзду Івана Дідуха з Галичини в еміграцію до нього в хату пробирається грабіжник. Іван ловить крадія і влаштовує тому нічний сусідський суд. До ранку Іван вибачає злодія, проте його сусіди все рівно вирішують покарати винуватця. Після цього Іван встановлює на горі камінний хрест і йде прощатися з сусідами.

 

Третій після Параджанова і Іллєнка титан українського «поетичного кіно» Леонід Осика разом з сценаристом-поетом Іваном Драчем в своєму другому повнометражному фільмі об’єднав одразу дві новели Василя Стефаника «Камінний хрест» та «Злодій». Тим самим йому вдалося в одному творі поєднати і моральні погляди галицьких селян і їх тяжке соціальне становище, що змушувало їх масово покидати рідні землі.

 

Завдяки своїй візуальній виразності стрічка стала однією з емблематичних робіт українського кіно 1960-х років. Саме кадр з «Камінного хреста» прикрасив обкладинку українського видання однієї з найбільш відомих книг про українське кіно «Історія українського кіно» Любомира Госейка.

 

Фільм представить Станіслав Мензелевський – керівник науково-дослідницького відділу Центру Довженка, культуролог, перекладач.

​​

П’ятниця, 7 жовтня

Місце: «Студія 42» (Харків, пл. Конституції, 1, під'їзд 7, поверх 2)

 

18:00 – лекція «Радянізація західної України на прикладі кінополітики». Лектор: Олександр Телюк – науковий співробітник Центру Довженка, кінокритик.

 

Радянська анексія Галичини, Північної Буковини та Закарпаття в 1939–1945 роках знайшла стрімке відображення в українському радянському кіно. Щойно захопивши частину Польщі, радянське керівництво направляє туди для агітації місцевого населення 250 копій довженківського фільму «Щорс». Самому Довженку доручають знімати пропагандистську стрічку про Буковину. В той же час західноукраїнські землі починають активно з`являються в сюжетах нових радянських фільмів. На прикладі картин «Визволення» (1940), «Вітер зі Сходу» (1940), «Олекса Довбуш» (1959) та «Білий птах з чорною ознакою» (1970) ми прослідкуємо, як змінювалася радянська колоніальна риторика по відношенню до Західної України.

 

19:00 – показ художнього фільму «Білий птах з чорною ознакою»

 

БІЛИЙ ПТАХ З ЧОРНОЮ ОЗНАКОЮ

1970, УРСР, Кіностудія імені Олександра Довженка, 93 хв.

Режисер: Юрій Іллєнко

Сценаристи: Юрій Іллєнко, Іван Миколайчук

Оператор: Вілен Калюта

Художник: Анатолій Мамонтов

У ролях: Лариса Кадочникова, Іван Миколайчук, Богдан Ступка, Наталя Наум, Джемма Фірсова, Алєксандр Плотніков, Василь Симчич

 

У своїй третій режисерській роботі Юрій Іллєнко досліджує трагедію бідної української родини Дзвонарів, яка живе у Карпатах неподалік від румунського кордону у важкі часи війни та терору (1937–1947). Четверо братів грають у сільському ансамблі, проте боротьба між українцями-націоналістами, прибічниками нацистів та прибічниками радянської влади забирає одного учасника гурту за іншим: Петро приєднується до Червоної армії, Орест – до УПА, а Богдан лишається вдома. Однак долі братів переплітаються і в коханні, і в боротьбі. 


В основі «Білого птаху з чорною ознакою» – класичний  український наратив, у якому революція постає точкою, де сходяться і трансформуються долі людини і колективу. Попри цензурні обмеження, накладені на Іллєнка, фільм вражає глядача потужною режисурою і блискучою акторською грою. Ця поетична, експресивна й глибоко метафорична стрічка про соціальні й особисті конфлікти у часи війни була високо оцінена на міжнародних фестивалях у Москві та Сорренто.

Схожi новини