11.10.2017
 

Трилогія Довженка в Іспанії

З 20 по 22 жовтня в столиці Іспанії пройдуть ретроспективні покази найвідоміших фільмів Олександра Довженка: «Звенигора» (1927), «Арсенал» (1929) та «Земля» (1930).

 

Оцифровані Довженко-Центром копії фільмів, з нагоди 100-річчя жовтневої революції, покажуть у мадридському кінотеатрі Círculo de Bellas Artes de Madrid. 

 

Розклад сеансів:

 

20 жовтня

 

17:00 «Арсенал»

22:00 «Звенигора»

 

21 жовтня

 

17:00 «Земля»

22:00 «Арсенал»

 

22 жовтня

 

18:00 «Земля»

20:00 «Звенигора»

 

 

ЗВЕНИГОРА / ЗАЧАРОВАНЕ МІСЦЕ (1927)

 

ВУФКУ (Одеса)97 хв.

Режисер: Олександр Довженко

Сценарист: Майк Йогансен, Юрій Тютюнник, Олександр Довженко

Оператор: Борис ЗавелєвХудожник: Василь Кричевський

У ролях: Семен Свашенко, Микола Надемський, Георгій Астаф’єв, Лесь Подорожній, Володимир Уральський.

 

Перший фільм німої трилогії Довженка, після якого за ним закріпилося реноме провідного українського кінорежисера, спричинив запеклу дискусію про національний кінематограф.Сивий дід віками стереже политі кров’ю скіфські скарби Звенигори. На його очах, немов уві сні, змінюються історичні епохи – від приходу варягів, Гайдамаччини і аж до Першої світової війни та Жовтневої революції.

 

«Золота лихоманка» породжує фантастичні візії у шукачів скарбів й паморочить голову старшому внуку діда – Павлу. Молодший онук Тиміш міняє дідовий архаїчний світ природи на «рабфак» й індустріалізацію. На зачарованій горі герої зустрінуться у вирішальній сутичці.

 

Магічні трюки раннього німого кіно, похмурий містицизм німецьких фільмів 1920-х років, Чаплінівська іронія, авангардний монтаж – це все неповторним чином поєднав Довженко у своїй лірико-епічній стрічці. 

 

АРСЕНАЛ / СІЧНЕВЕ ПОВСТАННЯ В КИЄВІ (1928)

 

ВУФКУ (Одеса) 93 хв.

Режисер: Олександр Довженко

Сценарист: Олександр Довженко

Оператор: Данило Демуцький

Художники: Володимир Мюллер, Йосип Шпінель

У ролях: Семен Свашенко, Амвросій Бучма, Дмитро Ердман, Сергій Петров, Микола Кучинський, Микола Надемський.

 

З-поміж трьох фільмів німої трилогії Довженка найскладніший за формою, «Арсенал» прославив його в масштабах не тільки Радянського Союзу, але й Західної Європи та Північної Америки. Зрештою, Національна рада американських кінокритиків відзначила «Арсенал» серед п’яти найкращих стрічок 1929 року, поряд зі «Страстями Жанни Д’арк» Карла-Теодора Дрейєра.Тематично фільм близький до «Звенигори»: у фокусі Довженка знову опиняються революція і громадянська війна в Україні, точніше події кінця Першої світової війни, які увінчалися невдалим більшовицьким повстанням у січні 1918 року в Києві. У радянському міфі повстання на «Арсеналі» є  чи не ключовим епізодом у сюжеті більшовицького мучеництва в Україні. Утім, слід пам’ятати, що повстання було не так народним бунтом киян проти Центральної Ради, як виступом проти неї російських робітників, підбурених більшовиками, що змагалися за владу в Україні.

 

Довженко ж, захоплений ідеями національного визволення та соціальної революції, виніс події повстання на маргіналії наративу, створивши кінець-кінцем програмний політичний фільм для української інтелігенції по обидва боки барикад громадянської війни.

 

Невиразне окреслення протиборчих сил повстання, паралельний монтаж різних подій лишають глядача наодинці радше з відчуттям хаосу війни, ніж із чітким політичним посланням та насильницькою інтерпретацією. Тоді як ексцентрична манера гри акторів, експресивні можливості освітлення, зйомки і монтажу дають режисеру можливість вписати камерні історії окремих людей у ширшу канву історичного полотна та сформулювати чіткий пацифістський меседж.   

 

ЗЕМЛЯ (1930)

 

ВУФКУ (Київ) 79 хв.

Режисер: Олександр Довженко

Сценарист: Олександр Довженко

Оператор: Данило Демуцький

Художник: Василь Кричевський (мол.)

У ролях: Семен Свашенко, Степан Шкурат, Юлія Солнцева, Єлєна Максімова, Владімір Міхайлов, Микола Надемський, Петро Масоха. 

 

«Земля», яка і по сьогодні вважається однією з кращих українських стрічок, задумувалася як перший український звуковий фільм.  У «Землі» Довженко повертається до більш конвенційної оповідної форми. Ба більше, це його перший фільм на сучасну,  а не історичну, тематику. Буйство природи, шляхетні обличчя селян, повнокровність та людиноподібність тварин – в цей пантеїстичний світ режисер прагне вписати аграрну техніку і нові порядки, не порушивши природний статус кво. Довженко не міг передбачити, що колективізація обернеться трагедією для українського народу – запустить маховик голодомору як реакцію на соціальну непокору. В «Землі» Довженко говорить мовою язичницького обряду – прихід нового тут завжди пов’язаний із відмиранням старого.

 

Простий сюжет «Землі» розкриває історію українського села та партійної боротьби за впровадження колгоспів у 1920-х роках.  Молодий комуніст Василь за допомогою місцевої парторганізації отримує трактор і переорює приватні межі «на кулацьких нивах…» Цей ентузіазм коштував йому життя, утім  перетворив Василя на мученика, необхідну жертву нового соціального порядку.

 

У радянській пресі фільм жорстко розкритикували за «натуралізм» і «фізіологізм». Адже Довженко не так глорифікує колективізацію як підважує її політичне значення. За зізнанням режисера сюжет сам по собі його мало цікавив. Тож у «Землі» найбільше проявився інтерес Довженка до людської екзистенції, що загалом пояснює світовий успіх фільму. У виконанні Довженка звичайна історія класової боротьби стає універсальною філософською притчею про життя та смерть. 

 

Вхід: € 5.5

Схожi новини