28.01.2020
 

Звіт фільмофонду за 2019 рік

За 2019 рік Фільмофонд Довженко-Центру поповнився більше, ніж на 10% - 556 фільмами і станом на 1 січня 2020 року налічує 9 114 одиниць обліку – 56 043 одиниці зберігання. Найбільше надходження склали фонди кіностудії «Укранімафільм», Житомирського обласного кінопрокату та нові національні фільми, створені в 2019 році. За сприяння директора Одеської кіностудії Андрія Осипова на зберігання в Довженко-Центр передано фонд Одеської кіностудії (понад 400 фільмів), робота з котрим триватиме в 2020 році. Фільмофонд Довженко-Центру в новому році також поповнять понад 200 фільмів з колишнього Львівського облпрокату.  


Відтак 2019 році фонд позитивних (прокатних) копій на 35 мм плівці поповнився новими надходженнями 327 одиниць обліку (775 одиниць зберігання), і наразі налічує 11 508 одиниць зберігання.


Фонд позитивних копій на 16 мм плівці – на 19 одиниць обліку (35 одиниць зберігання), і наразі налічує 3 915 одиниць зберігання.


Фонд вихідних матеріалів збільшився на 8 одиниць обліку (485 одиниць зберігання) і налічує 31 736 одиницю зберігання.

 

Фонд цифрових форматів поповнився на 113 одиниць обліку (772 одиниць зберігання), і загалом складає 3 053 одиниці зберігання.

 

2019 року фільмофонд Довженко Центру також поповнився новими надходженнями – 89 фільмів знятих за держконтрактами: художніх – 40 («Атлантида» (реж. В.Васянович), «Додому» (реж.Н.Алієв), «Мої думки тихі» (реж.А.Лукіч), «Наші Котики» (реж. В.Тихий), «Чорний ворон» (реж. Т.Ткаченко), «5baksiv. Справа Хом'яка» (реж. М.Латик), «Заборонений» (реж. Р.Бровко), «Ціна правди» (реж.А.Голланд), «Забуті» (реж. Д.Онищенко), «Із зав'язаними очима» (реж. Т.Дронь), «Цензорка» (реж. П.Керекес), «Один день і все життя» (реж. С.Буковський), «Помилка в діагнозі» (реж. Р.Балаян), «Номери» (реж. О.Сенцов, А.Сеітаблаєв, ) та інш.;

 

документальних – 42: перший український неігровий фільм з тифлокоментарем «Вдивляючись у темряву» (реж. С.Волков), «Земля блакитна, ніби апельсин» (реж. І.Цілик), «Сіль з Бонневілю» (реж. С.Мозговий), «Бес» (реж. Є.Трояновський), «Норильське повстання» (реж. І. Висневський), «Наш капелан» (реж. С.Лисенко), «Базиль» (реж. Р.Ширман), «Князь Володимир» (реж. В.Денисенко), та інш.

 

анімаційних – 7: «Кохання» (реж. М.Лиськов), «Цар Плаксій та Лоскотон» (реж. А.Сахалтуєв), «Сама собі тут», «Цирк на дроті», «Прізвище в кишені», та анімаційні серіали «Говоримо українською» і 2-й сезон анімаційного серіалу «Моя країна Україна».

 

Прийнято на зберігання телесеріали, вперше зняті за держконтрактами: «Кіборги» (4 серії, реж. А.Сеітаблаєв), «Кайдашева сім'я ХХІ» (12 серій, реж. О.Тіменко), «Рейнджер» (24 серії, С.Крутін), «Подорожники» (16 серій, реж. В.Харченко-Куликовський), «Принцип насолоди» (10 серій, реж. Д. Яблонський);  неігрові: «Таємниці великих українців» (8 серій, реж. Д.Саричева), «Крутий заміс» (8 серій, реж.К. Кляцкін), «Україна всесвітня» (24 серії, реж.С.Проскурня).

За державним контрактом з Держкіно реставровано фільм Юрія Іллєнка «Вечір на Івана Купала» у цифровому форматі, реставрацію якого вже встигли оцінити глядачі під час прокату стрічки у Франції.

2019 року студія «Укранімафільм» стала частиною Довженко-Центру і фонд анімаційних фільмів студії поповнив фільмофонд Довженко-Центру. Контроль фонду студії завершено  наприкінці 2019 року, на державний облік поставлено 232 назви анімаційних фільмів переважно виробництва студії «Укранімафільм», та 11 фільмів інших студій, наприклад – «Книга джунглів», «Дональд і Плуто» та інші. Непересічним надбанням є анімаційні фільми, раніше відсутні в національному фільмофонді, такі як «П’яні вовки» (1952 р., реж. Іпполіт Лазарчук, худ.Є.Сивокінь), режисерський дебют Давида Черкаського «Таємниця чорного короля» (1964, худ.Ю.Скирда, Я.Горбаченко), «Аліса в країні чудес» (1981 р., реж.Є.Пружанський), «Кримська легенда» (1969, реж. А.Грачова, худ. Р.Сахалтуєв, Г.Уманський), «Теплий хліб» (1973 р., реж. І.Гурвич, худ.Г.Уманський), «Секрет приворотного зілля» (1980 р., реж. Є.Сивокінь), «Опудало» (1968 р., реж.І.Гурвич, худ. Г.Уманський) тощо.

 

Приватні дарувальники й 2019 року не оминали Довженко-Центру. Так Євген Голубенко передав у фільмофонд Довженко-Центру фільм Кіри Муратової «Захоплення» (1994) на 35 мм плівці (робочий позитив), доти відсутній в національному фільмофонді. Юрій Зморович передав свої експериментальні фільми на 16 мм плівці: «Вода», «Поліморфія», «Разом», «Собор» та курсову роботу на 35 мм плівці - «Одного разу».

Важливим також є придбання у приватних колекціонерів фільму режисера Анатолія Матешка «Жінка для всіх» (1991), створеного в період недовгого існування незалежних творчих об’єднань на базі державних студій. Цікавий факт – фільму не лише не було в фільмофонді, але й сам режисер не знав про місцезнаходження копії.

Крім того придбано фільми на 35 мм плівці: «Почуй мою пісню», «Ліміта», 35 мм, «Очеретяний рай», 35 мм, «Ленін в засланні та еміграції» (16 мм).

 

Завдяки зусиллям та небайдужості Ігоря Іванька та співпраці з керівництвом Одеської кіностудії до Довженко-Центру передано частину фонду фільмів студії, близько 400 фільмів, значна частина з яких досі була відсутня в національному кіноархіві. Наразі розпочинаються роботи з контролю фільмів цього фонду та подальше прийняття їх на державний облік.

Протягом 2019 року велась робота з лікування уражених грибком та пліснявою плівками, які надійшли з Житомирського обласного кінопрокату. Фільмокопії пройшли етапи знезараження, ультразвукової чистки, контролю та стали на облік протягом 2019 року.

 

Протягом 2019 року отримано всі погодження з Львівською обласною радою щодо передачі національних фільмів які знаходиться на балансі КП «Телерадіокомпанія «Перший Західний» та відсутні у фільмофонді Довженко-Центру, а це більше 200 фільмів. Протягом 2020 року фонд буде перевезено до Довженко-Центру.

Дуже цікаві аматорські фільми на 16 мм плівці передав Довженко-Центру Микола Перетятко – зафільмовані кадри з життя власної родини та міста Шостка періоду 70-80х років. Фільми впродовж 2020 року пройдуть контроль та облік.

Наприкінці 2019 року стало відомо про бажання Ірини Жолдак передати Довженко-Центру частину матеріалів з архіву покійного Богдана Жолдака – сімейні записи, авторська програма та його прижиттєві інтерв’ю.

Схожi новини