12.02.2021
 

ЗВІТ ДОВЖЕНКО-ЦЕНТРУ 2020

В 2020 році Довженко-Центр, попри катастрофічну затримку належного державного фінансування (через секвестр бюджету зменшеного з 10,0 до 7,6 млн. грн.) та вимушений режим простою на початку року, провів 30 власних заходів в Україні. Цей показник залишився майже на рівні 2019 року (34 заходи). За кордоном пройшло 24 ретроспективних заходи за підтримки Довженко-Центру (порівняно з 36 у минулому році). Загальний бюджет на організацію заходів склав 2,35 млн. грн. 

 

Безперечно, на усі показники у 2020 році значно вплинуло зменшення можливостей проведення публічних подій через пандемію COVID-19. Діяльність Довженко-Центру, як і всієї культурної сфери загалом, була позначена відповідними карантинними обмеженнями, введеними Кабінетом Міністрів України. Ці обставини вплинули як на обсяг виконання річного плану заходів, так і на кількість зовнішніх звернень щодо формування кінопрограм. Зокрема, через карантинні обмеження було перенесено з березня на жовтень проєкт «Міні-ретроспектива Бориса Віана», з квітня на вересень — програму кіноклубу OldSchool, з липня на вересень — ретроспективу Довженко-Центру на Одеському міжнародному кінофестивалі. На жаль, скасувалась участь Довженко-Центру в програмах DocudaysUA (фестиваль було перенесено онлайн) та «Книжкового Арсеналу» (фестиваль не відбувся). 

З іншого боку, навіть у надзвичайно несприятливих умовах діяльність Довженко-Центру не припинялася і не була збитковою. Витрати на проведення заходів у 2020 році зменшилися на 1,73 млн. грн. проти минулорічної суми 4,08 млн. Доходи від їх проведення склали 2,57 млн. грн. (на 1,71 млн. грн. менше, ніж в 2019 році). Тобто Довженко-Центр отримав дохід від проведення заходів у понад 200 тис., що були реінвестовані у видавничі проекти та розробку нового сайту відповідно до нових карантинних реалій та потреби посилення онлайн-взаємодії з публікою у 2021 році. 


Основні частки доходу були забезпечені Музеєм кіно (1,6 млн. грн, з яких 1,3 млн. грн – грант Українського культурного фонду), відділом промоції та дистрибуції (875 тис. грн) та театральним простором Сцени 6 (680 тис. грн). Зокрема, з урахуванням витрат на проведення заходів, чистий дохід Центр отримав від партнерських та сторонніх заходів, організаційно забезпечених Сценою 6 (543,193 тис. грн. порівняно з 1,05 млн. грн у 2019 році) та з активності відділу промоції та дистрибуції (430 тис. грн., з яких майже 250 тис. грн – продаж видань). У 2020 році на локаціях Довженко-Центру загалом відбулося 80 сторонніх заходів (порівняно з 143 у 2019 році і з 60 заходами у 2018). 


Фільмофонд Довженко-Центру станом на початок 2021 року налічує 9773 одиниці обліку (порівняно з 9114 станом на початок 2020) і 60283 одиниці зберігання (порівняно з 56043 станом на початок 2020). Таким чином, Фільмофонд протягом минулого року поповнився на 7,5%. Прибуток Фільмофонду у 2020 році сформувався завдяки продажу прав, фрагментів фільмів та фото, проведенню зйомок та екскурсій і склав 40350 грн.


Не зважаючи на значні перерви у публічній діяльності, періодичні посилення карантинних обмежень та вимушене перенесення окремих популярних проєктів на 2021 рік (зокрема, щорічного фестивалю «Німі ночі»), відвідуваність власних заходів у Довженко-Центрі у 2020 році загалом склала 9120 осіб (порівняно з 22 тис. за нормального режиму роботи у 2019). 


Відвідуваність заходів на Сцені 6, яка минулоріч зазнала реформування репертуарної політики, сервісів та менеджменту, у 2020 році склала 14 400 осіб (порівняно з 33 тис. у 2019). Кількість заходів Сцени 6 та дохід від їх проведення впали в 2 рази в порівнянні з 2019 роком. 


Загальна відвідуваність Центру скоротилась в порівнянні з минулим роком майже в 2,5 рази (23 500 осіб в 2020 проти 55 000 осіб в 2019). 


Значну частку аудиторії Довженко-Центру склали три реалізовані виставкових проекти – 5 800 осіб (порівняно з 19 598 осіб у 2019 році). Зокрема, виставка «Короткий список» за 15 днів роботи зібрала 1087 глядачів, виставка кіноплакату «Кричати! Кликати! Горіти!» за 44 дні у літньому сезоні – 3788, а початок роботи виставки «Польоти уві сні та наяву» за 11 днів у грудні – 713. Кожна виставка супроводжувалася паралельною програмою подій – лекціями, кінопоказами, кураторськими екскурсіями, дискусіями, які зібрали 2,4 тис. осіб. 

 

 


МУЗЕЙ КІНО

 

Протягом 2020 року Музей кіно Довженко-Центру виконував окреслені плани, корегуючи їх з урахуванням карантинних обмежень. Попри складнощі були повноцінно втілені 3 виставкових проєкти, налагоджені нові і продовжені вже напрацьовані зв’язки з музеями, архівами, бібліотеками, культурними інституціями. Були реалізовані, зокрема, такі важливі партнерства та гранти:

  • Британська Рада в Україні, грант на суму 29 040 грн для десятого фестивалю німого кіно і сучасної музики «Німі ночі». Захід скасовано через пандемію COVID-19, проте частину запланованоъ програми, зокрема, створення саундтреків із фіналістами Envision Sound: Марчіном Данчевим, Євгеном Лацьком, Башаром Ундером, Іллею Одєговим – буде втілено на фестивалі у 2021 році.

  • «Короткий список» (13.02 – 4.03.2020) – виставка у партнерстві з Шевченківським комітетом, що презентувала твори митців, номінованих на Національну Премію імені Тараса Шевченка 2020 року у категорії «Візуальне мистецтво» (Сергія Браткова, Олександра Глядєлова, Микити Кадана). Виставку забезпечено коштом партнерів, вхід - безкоштовний. Відвідуваність – 1087 осіб.

  • «Кричати! Кликати! Горіти! Виставка українського кіноплакату 1920-1930-х років» (30.07 – 18.10.2020), організована у партнерстві з Національною бібліотекою України імені В. Вернадського. Відкриття виставки було вимушено відтерміноване через пандемію COVID-19. Відвідуваність – 3788 осіб. Виконавчий кошторис – 214 662,78 грн; надходження від продажу квитків – 245 301,36 грн.

  • «Польоти уві сні та наяву» (17.12.2020 – березень 2021) – виставка-дослідження однойменної культової кінострічки Романа Балаяна та епохи, в яку вона створювалася, куратор – Андрій Алферов. Відвідуваність – 713 осіб (станом на 30.12.2020). Виконавчий кошторис: грант УКФ – 1 348 863 грн., Довженко-Центр – 163 271,77 грн. 


 

Музей кіно також розробив і подав заявку на грант УКФ «Інституційна підтримка», що була підтримана у повному обсязі, а також підготував до грантових конкурсів УКФ такі проекти, як реставрація і прем’єра фільму «Брехня» та фестиваль «Німі ночі», що пройшли технічний та експертний відбір у кластері «Знакові події в Україні», але не отримали фінансування у 2020 році, й відповідно були відтерміновані на 2021 рік. 


Окрім власне виставок, активно використовувалась музейна інфраструктура – Кінолекторій і Дитячий простір. Дитячі програми Музею кіно і освітні програми до виставок збирали свої аудиторії, при тому що Музей дотримувався рекомендацій щодо соціальної дистанції, обмеження кількості відвідувачів, носіння масок, використання санітайзерів тощо. Крім того, 27.02 – 1.03.2020 Музей кіно забезпечив роботу презентаційного стенду на Фестивалі для дітей, батьків і вчителів NEOсвітній Арсенал у Мистецькому Арсеналі, з метою промоції власних дитячих програм, побудованих за принципом edutainment, і таким чином сприяв розвитку та збільшенню аудиторії Довженко-Центру. 


В умовах обмеженої публічної діяльності Музей кіно приділив більше часу і уваги упорядкуванню та поповненню власної колекції, облаштуванню фондових приміщень, зокрема студійного фонду для великогабаритної техніки. Була проведена реструктуризація і перерозподіл колекцій між Кіноархівом і Музеєм кіно, музеєфіковані зразки обладнання колишньої Кінокопіювальної фабрики, студії «Укранімафільм». Нові експонати надходили у вигляді дарувань. В результаті основний фонд Музею кіно за рік кількісно збільшився у 10 разів і налічує 303 одиниці зберігання.



КІНОАРХІВ 


В архівній діяльності Довженко-Центру в 2020 році знаковою подією стало відкриття сучасного архівного сховища, обладнаного необхідним устаткуванням, яке забезпечує нормативні вимоги до зберігання документів. Відповідно велася робота по масштабному перенесенню фондів Кіноархіву з паралельною звіркою наявності документів.

Наукова та програмна діяльність Кіноархіву є основою більшості проектів Довженко-Центру, що реалізуються спільно різними підрозділами. Так, у 2020 році найбільш яскравою з таких горизонтальних співпраць стала робота над виставкою Музею кіно «Кричати! Кликати! Горіти! Українська кінореклама 1920-30-х», де вперше  в сучасний спосіб осмислювалася колекція українського кіноплакату з фондів Національної бібліотеки України ім. Вернадського. Провідний кінознавець Анна Онуфрієнко та керівник кіноархіву Олександр Телюк також виступили кураторами виставки. 

Паралельно на початку року була оцифрована значна частина фонду Кіноафіш (400 од.), які надалі увійдуть в електронну колекцію, що буде розміщена на сайті Медіатеки. Також поряд з цим разом із Медіатекою та креативною директоркою розпочата підготовка другого, покращеного видання «Альбому українського кіноплакату 1920-30-х років», що вийде друком в кінці 2021 року.

Паралельно Кіноархів працював над подальшими виставковими проєктами, зокрема над виставкою про українське кіно 90-х років, проведення якої заплановане в Музеї кіно на 2021 рік. 


У 2020 році Кіноархів реалізував п’ять кінопрограм: «Кіноклуб Oldschool: Фабрика соцреалізму ІІ; кінолекторій «Культурфільм» «Кіно і міфи "братніх республік"» за участі білоруської дослідниці Ольги Романової та української кінознавчині Ольги Брюховецької (шість кінопоказів, 330 глядачів); ретроспектива на ОМКФ «Одеські незалежні: Вільне кіно 1990-х років» (п’ять показів офлайн, один онлайн), ретроспектива на фестивалі «Молодість» «Міражі свободи», присвячену українському радянському експериментальному кіно 1960-х – 1980-х (два блоки фільмів, шість показів, 160 глядачів).


З нагоди 100-річного ювілею письменника, музиканта та актора Боріса Віана у Довженко-Центрі відбувся фестиваль VianFest у партнерстві з Посольством Швейцарії в Україні, Французьким інститутом в Україні та GogolFest. Кіноархів організував під час VianFest проєкт «Міні-ретроспектива Бориса Віана». В програмі показано чотири фільми («Шумовиння днів» (1968), «Я прийду плюнути на ваші могили» (1959), «Прекрасний вік» (1960), «Кіно Бориса Віана» (2010). В межах події було показано україно-швейцарської театральну виставу «Для наших диких душ», що відбулася як наживо, так і в форматі онлайн-стріму, а також презентовано український переклад еротично-кримінального роману Бориса Віана «І ми знищимо всіх потворних» (видавництво «Вавилонська бібліотека»). Фестиваль відвідало 518 глядачів, зокрема 294 осіб на кінопоказах, 224 — на виставах. 

Загалом програми Кіноархіву в 2020 році відвідало 1239 глядачів.


Крім кінопоказів, Кіноархів спільно з Медіатекою підтримував розвиток видавничої діяльності Довженко-Центру. Зокрема, тривала наукова робота над серією «Антологія ранньої української кінокритики 1920-х». Цей проєкт складається з семи томів, що мають з різних ракурсів осмислити феномен становлення української кінокритики доби ВУФКУ. Перші три томи цієї серії побачили світ в 2019 році, а в 2020 були підготовані до друку решта чотири томи — «Кіно/Фабрика», «Кіно/Звук», «Кіно/Фільма», «Кіно/Ідеологія». Кіноархів також розпочав й нові проєкти, друк і презентація яких заплановані на другу половину 2021 — першу половину 2022 років, зокрема, переклад книги Еріка Лебона «Леонід Могилевський». 


Крім іншого, у співпраці з Медіатекою Кіноархів розвивав сайт https://vufku.org/, який зусиллями кінознавців Довженко-Центру цього року поповнився на понад 50 нових текстів — синопсисів фільмів та біографій кінодіячів 1920-х років. 

Ще однією колекцією сайту Медіатеки стане результат амбітного завдання кіноархіву з підготовки «Рейтингу 100 найкращих фільмів в історії України»: результат опитування 70 кінокритиків, кінознавців та істориків кіно буде оприлюднено в 2021 році разом із запуском сайту Медіатеки Довженко-Центру.


Одним з важливих напрямків роботи Кіноархіву в 2020 була діджиталізація, що має сприяє перехресному зберіганню документів. Окрім оцифрування фонду кіноафіш, було роздруковано частину документів з фонду фотоінформації, які до того були наявні лише в електронному вигляді,  завдяки чому в фонді з’явились їхні фізичні відповідники (2465 од.). Загалом протягом 2020 року Кіноархів поповнився на 570 справ (частина в процесі обробки) та більше ніж на  2000 одиниць зберігання. Загальна кількість документів архівного фонду – 24929 одиниць зберігання (13171 одиниць обліку). 

ч

Основними джерелами надходження документів були незалежні дослідники, а також родини кінематографістів. Завдяки останнім фонд Особистих архівів збагатився рідкісними документами, присвяченими актору Івану Кононенко-Козельському, драматургу та сценаристу «Київнаукфільму» Владлєну Кузнєцову, сценаристу Богдану Жолдаку, режисеру «УкрКіноХроніки» Леоніду Автономову, виконавчому продюсеру кіностудії ім. О. Довженка Анатолію Вишневському, а також режисеру Сергію Рахманіну. Загалом за 2020 рік було укладено 21 Договір дарування.


ДИСТРИБУЦІЯ

 

У 2020 році відділ промоції та дистрибуції Довженко-Центру продовжив роботу з популяризації українського кіно, зокрема, архівного. Було підготовлено та реалізовано 30 проєктів, з них: шість локальних відповідно до річного Плану заходів, та 24 міжнародних співпраць.

Із найбільш вагомих слід виокремити проєкт організації та проведення програми для кінокомпозиторів Envision Sound спільно з Британською Радою в Україні, з окремою серією публічних показів, що відбулися у період з 20 по 24 січня 2020 року в приміщеннях Кінолекторію та «Сцени 6» Довженко-Центру. Аудиторія склала близько 1000 осіб.


Серед важливих міжнародних проєктів — співпраця із Міжнародним кінофестивалем Women Make Waves у Тайпеї (Тайвань), в рамках якого відбулася ретроспектива та прем’єра фільмів Кіри Муратової (аудиторія — до 800 осіб), показ-прем’єра фільму «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова в Гон Конзі (Китай) в рамках Hong Kong International Film Festival Society (аудиторія — до 100 осіб), а також ряд співпраць в рамках членства в FIAF, серед яких покази фільмів "Довгі проводи" та "Астенічний синдром" Кіри Муратової, в Eye Filmmuseum (Амстердам, Нідерланди) та в British Film Institute (Лондон, Великобританія), покази фільму "Тіні забутих предків" Сергія Параджанова в Danish Film Institute (Копенгаген, Данія) та в National Gallery of Art (Вашингтон, США), проведення Ретроспективи фільмів Леоніда Могі у Французькій Сінематеці (Париж, Франція). 


Загальна аудиторія заходів, організаційно забезпечених відділом дистрибуції, склала близько 4000 осіб (у локальних проєктах — більше 2000 осіб, у міжнародних проєктах — до 2000 осіб).


Дохід від реалізації локальних проєктів — 178 694,50 грн, від міжнародних проєктів — 3657,50 євро та 1150,00 доларів США.


Окрім проєктної роботи, діяльність Відділу промоції та дистрибуції також охоплювала дистрибуцію та реалізацію нематеріальних майнових прав на кінофільми та анімацію, реалізацію видань та сувенірної продукції в межах роботи крамнички Довженко-Центру, їх дистрибуцію в мережі партнерських книгарень та інтернет-крамниць. Показники цього напрямку роботи у 2020 році:

Дохід від реалізація видань та сувенірної продукції – 247 414 грн., дохід від реалізації майнових прав на фільми – 316 722,41 грн.


МЕДІАТЕКА

 

У 2020 році Медіатека під керівництвом креативної директорки Ольги Жук працювала над іміджевими та інфраструктурними проектами інституції (внутрішня та зовнішня навігація у просторі, інфографіка та інші завдання, пов’язані з дизайном), а 5 березня 2020 року презентувала нову айдентику і брендбук Довженко-Центру, втілені дизайнеркою Альоною Соломадіною на основі історичних та архітектурних ідентифікаторів інституції. Ця робота креативного директора та Медіатеки були спрямовані на посилення цілісності іміджу інституції, полегшення майбутньої роботи дизайнерів та креативних підрозділів Довженко-Центру. Метою проекту зі створення нового стилю візуальних комунікацій було:

 -       відобразити остаточну трансформацію Довженко-Центру з закритого індустріального закладу у формат публічної, відкритої культурної інституції,

 -    поєднати окремі складові його ідентичності, продиктовані історією і локацією, напрямками роботи у одне впізнаване ціле,

 -       відобразити авангардний, інноваційний, дослідницький дух інституції,

 -     створити айдентику, що буде апелювати як до локальної, так й до міжнародної аудиторії.

Проект отримав схвальні відгуки аудиторії та дизайн-спільноти, зокрема, був висвітлений у спеціалізованому медіа Telegraf.Design. В рамках публічної презентації айдентики додатково були розроблені анімаційний іміджевий трейлер та сувенірна продукція – значок-логотип, який можна придбати у крамниці Довженко-Центру. Захід відвідало 200 осіб.

У 2020 році медіа тека взяла участь у підготовці 2 видавничих проектів, забезпечила дизайн видань, друк промоційних матеріалів, сувенірної продукції для 12 заходів у співпраці з Кіноархівом, Музеєм кіно, відділом промоції та дистрибуції та під керівництвом креативного директора розпочала роботу над новими онлайн-проектами Довженко-Центру та базою даних для онлайн-колекцій. 


Створення нового, зручного та сучасного у дизайні сайту Довженко-Центру, що слугував би не лише «візитівкою», але й пропонував би зручний для дослідників каталог Кіноархіву та Фільмофонду, а також низку сервісів (онлайн-кінотеатр, онлайн-продаж квитків на події та книжок тощо), та сайту Медіатеки, що міститиме онлайн-колекції на базі Кіноархіву є одним із пріоритетних напрямків роботи відділу у 2020-2021 році. З цією метою Медіатека вивчає міжнародні стандарти опису даних, досліджує сучасні підходи до збереження, використання та популяризації оцифрованих даних, каталогізації архіву. В роботі над підготовкою онлайн-ресурсів Центру використовувався досвід міжнародних кіноархівів: FINA (Польща), NCKF (Польща), Parkway Central Library (Філадельфія, США), Lost Films (Німеччина).


Крім цих основних завдань у 2020 році Медіатека у співпраці з Кіноархівом розвивала сайт https://vufku.org/ та брала участь у підготовці «Рейтингу 100 найкращих фільмів в історії України», що буде покладений у основу одної з найпотужніших онлайн-колекцій Довженко-Центру.


У напрямку видавничої діяльності Медіатека завершила дизайн та підготовку до друку  серії «Антологія ранньої української кінокритики 1920-х», а саме останніх чотирьох томів із семи, презентація яких відбудуться у першому півріччі 2021 року, та розпочала роботу над каталогом виставки «Польоти уві сні та наяву».  


Слід зазначити, що видання, спільно втілені Медіатекою та Кіноархівом у 2019 році – третій том «Антології ранньої української кінокритики 1920-х» та каталог «ВУФКУ. Lost & Found», у 2020 році отримали важливі відзнаки Форуму видавців як переможці у категоріях «Non-Fiction» та «Візуальна книга». Крім того, ці ж видання та книга «Михаїл Кауфман: українська дилогія» також увійшовши в короткий список Всеукраїнського рейтингу «Книжка Року - 2020» у номінації «Архітектура / дизайн / театр / кіно / музика / спеціальні дослідження». 


Схожi новини