30.09.2013
 

Василь Кричевський - художник кіно

4 жовтня о 18.00 в Національному художньому музеї України розпочнеться виставковий проект «Василь Кричевський. Між авангардом і традицією», в рамках якого буде представлено найбільшу на сьогодні експозицію живопису Василя Кричевського, в тому числі й роботи, що досі вважались втраченими.

 

Маловідомо, однак, що Василь Кричевський був одним із перших в Україні фахових художників-оформлювачів кіно. В рамках проекту Національний центр Олександра Довженка представить ретроспективу вцілілих кінофільмів, оформлених Кричевським-кінохудожником. Серед них - перший український байопік "Тарас Шевченко" та перший український кольоровий фільм "Сорочинський ярмарок".

 

Покази відбуватимуться щоп'ятниці , в залі № 9 

На відкритті ретроспективи, 11 жовтня буде показано фільм "Звенигора" Олександра Довженка.

Наступні покази відбуватимуться за таким розкладом:

 

18 жовтня о 18.00 - "Тарас Шевченко" (1926, режисер Петро Чардинін)

 

25 жовтня о 18.30 - "Василина" (1927, режисер Фавст Лопатинський)

 

1 листопада о 18.30 - "Вітер з порогів" (1929, режисер Арнольд Кордюм)

 

8 листопада о 18.00 - "Прометей" (1936, режисер Іван Кавлерідзе)

 

Завершиться ретроспектива деморнстрацією першої української кольорової стрічки "Сорочинський ярмарок" (1938, режисер Микола Екк), що буде показана 10 листопада (час наразі узгоджується). 

 

   

 

В фільмографію Василя Кричевського часто помилково включають фільми, оформлені його сином Василем Кричевським молодшим, зокрема й фільм "Земля" (1930). Однак з 1929 року Василь Кричевський молодший працював окремо від батька на Одеській і Київській кіностудях, де самостійно оформив 16 кінофільмів.

 

Цікаво, що останнього разу при житті Кричевського його роботи виставлялися в Україні наприкінці 1943 року саме в Художньому музеї на виставці українських художників, в якій брали участь усі митці-представники роду Кричевських, які тоді перебували в Україні: брат Кричевського Федір, відомий художник-модерніст, син Василь та його дочка Катерина, для якої ця виставка стала першою.

 

Професор Василь Кричевський, перший ректор Української Академії мистецтв, автор малого гербу України, засновник національного модерного архітектурного стилю, видатний живописець-модерніст, графік, етнограф, художник кіно був чи не найбільшим спеціалістом з українського народного побуту початку 20 ст. Завдяки досконалому знанню української народної орнаменталістики, побуту та архітектури, 1925 року ВУФКУ (Всеукраїнське фотокіноуправління) запросило Кричевського виступити консультантом та оформлювачем масштабного біографічного фільму Тарас Шевченко, головну роль в якому виконував Амвросій Бучма. Це був перший прецедент в історії української кінематографії, коли режисер шукав для зйомок консультанта-історика мистецтв. 1926 року Кричевський оформив і наступні два великих історичних кінопроекти ВУФКУ Тарас Трясило та Микола Джеря, що маніфестували початок національного кінематографу, який вперше звернувся до української історичної тематики.

 

Відтак основним місцем роботи Кричевського від 1926 року стає Одеська кінофабрика ВУФКУ. Тут він оформлює визначні фільми українського німого кіно, співпрацюючи з найвидатнішими режисерами свого часу: 1927 року працює над стрічками Василина Фавста Лопатинського, Сорочинський ярмарок Григорія Гричера-Чериковера, Гонорея Михайла Шора, Навздогін за щастям Марка Терещенка, Черевички та Примха Катерини ІІ Петра Чардиніна та Звенигора Олександра Довженка, де Кричевському довелося зобразити кілька історичних епох української історії — часів варязького підкорення Києва, Київської Русі, доби Гайдамаччини та національно-визвольної боротьби 1917-1922 років. Кричевський також був мистецьким консультантом фільму Два дні (1927) режисера Георгія Стабового — визнаного шедевру українського психологічного кіно.

Схожi новини